Гривня має всі підстави для зміцнення, проте її спеціально послаблюють

Повідомляє Експрес 21.12.2017 13:53


Фото з мережі Інтернет

За даними Нацбанку, в першій половині листопада гривня зміцнювалася до долара. Проте в третій декаді місяця знову відновився девальваційний тиск. І, виходячи із закладених показників курсу в проекті Державного бюджету на 2018 рік -- 30,1 гривні за долар на кінець наступного року, українцям знову доведеться затягувати паски. Які ж тут причини? Чому НБУ, який мав би забезпечувати стабільність національної валюти, не робить цього? Хто і для чого девальвує гривню?

 

— Представники влади кажуть, що гривня тримається впродовж двох років в коридорі 25 -- 28 гривень і це, мовляв, демонструє її стабільність. Ви погоджуєтеся з цим?

 

— Стабільності в цьому немає, бо це надто великий коридор для курсу за такий короткий період часу. Насправді сьогодні й надалі спостерігається тенденція до девальвації. Вона не така стрімка, як у 2014 -- 2015 роках, але, на жаль, зберігається.

 

— Чи є підстави для девальвації?

 

— Ця девальвація штучна. Вона триває півтора року, й усе тому, що протягом цього часу в Україні немає економічних підстав для справжньої девальвації. Це період, коли в нас відносно збалансована зовнішня торгівля -- в основному через різке зменшення імпорту російських енергоносіїв, які ми закуповували в
абсолютно непотрібних величезних обсягах і за валюту. Враховуючи відновлену й навіть збільшену програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (з 12,5 до 17,5 мільярда доларів), Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, з Європейським інвестиційним банком, а також пряму фінансову допомогу від урядів десятка країн, Україна нині могла би спокійно забезпечувати не лише стабільність гривні, але й невелике її зміцнення. Однак натомість продовжується девальвація.

 

— Чому?

 

— Вочевидь діючий уряд разом із Нацбанком вирішили йти протореним легким шляхом, яким два з половиною роки йшов попередній уряд -- коли всі урядові питання закривали за рахунок девальвації гривні.

 

Це дозволяє одночасно вбивати двох зайців. По-перше, відбувається наповнення (виконання й перевиконання) як центрального, так і місцевих бюджетів завдяки інфляційному ефекту, який настає після
девальвації. По-друге, задовольняються апетити наших знаменитих експортерів -- головних промислово-фінансових груп в Україні (вони ж -- головні політичні групи при владі). Тобто по суті йдеться про послугу нашим найбільшим олігархам, бо для експортерів чим дорожча іноземна валюта, тим краще.

 

— До яких значень гривня може впасти?

 

— Згідно з бюджетом -- 2017-го, на кінець року заплановано курс на рівні 27,2 гривні за долар (до чого вони вочевидь дійдуть), а в проекті бюджету на 2018 рік уряд відверто анонсував подальшу штучну девальвацію гривні до 30,1 гривні за долар на кінець наступного року. Тобто у влади саме такий план і вона буде його
реалізовувати, якщо до того часу не відбудеться зміна уряду, керівництва НБУ і, найголовніше, -- зміна курсової стратегії.

 

— В Україні діє гнучкий курс, але чи доречно було його запроваджувати в існуючих реаліях нашої країни?

 

— Так званий плаваючий курс було запроваджено майже чотири роки тому. В умовах кризи це абсолютно неправильна стратегія, тому що за таких обставин -- це курс на дно, що в принципі й продемонструвала гривня за останніх 3,5 року. Уряд і Центробанк країни існують саме для того, щоб в умовах кризи брати ситуацію під контроль. Особливо, враховуючи зовнішню масштабну економічну підтримку, яку ми отримуємо від наших партнерів і всього цивілізованого світу. Нагадаю, що, окрім прямої фінансової підтримки, нам дали зону вільної торгівлі з ЄС, Канадою. На завершальній стадії -- з Ізраїлем, і навіть Китай запропонував Україні ЗВТ. Завдяки цьому в нас могла бути зовсім інша курсова та загально-економічна ситуація. Однак, на жаль, Кабмін і НБУ мають інші плани, які побудовані не в інтересах громадян і підприємств-неекспортерів, а лише в інтересах окремої групи великих експортерів.

 

 

— Хіба в документах Нацбанку змінено пріоритет регулятора на стабільність гривні?

 

— Закон "Про Національний банк України" не змінювався, і там чітко зазначено, що одне із завдань НБУ -- забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці. Однак, як і інші завдання, регулятор успішно його провалює. Зміна влади не змінила пріоритетів державної політики. Вона залишилася
підпорядкованою інтересам кількох фінансово-промислових груп.

 

— Як усе це позначиться на доходах людей, на добробуті населення?

 

— У девальвації національної грошової одиниці лише один наслідок для людей -- зниження рівня життя через високі темпи інфляції, які значно перевищують темпи зростання доходів. Тобто курс буде впливати на всі ціни. Спершу -- на імпортні товари, бо вони закуповуються за валюту, потім -- на послуги, а згодом --
на вітчизняні товари. Таким чином, відбувається ланцюгова реакція -- підвищення цін в усій економічній системі.

 

— Як впливає девальвація гривні на ситуацію в банківській системі, на кредитування?

 

— Винятково негативно. Доки гривня девальвує, українці масово не понесуть гроші в банки. Вони хочуть захистити свої заощадження. Для цього є два варіанти -- купувати тверду валюту (долари та євро) або товари.

Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Loading...