Повідомляє Зоря Приірпіння 13.12.1901 22:47
Позовна заява кредитора, може містити такі нюанси, на котрі не звертає свою увагу позичальник. Цим може скористатися кредитор. Тож читайте далі – на що треба звернути свою увагу, для того щоб не попасти в пастку та не сплачувати зайвого за кредитним договором.
При простроченні платежу за кредитом банк нараховує неустойку у вигляді штрафів та пені. Розмір неустойки визначається у кредитному договорі. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року суд дійшов висновку про те, що пеня та штраф є різновидами неустойки, тобто одним і тим самим видом юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, а тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це призведе до застосування подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов’язання.
Читайте також: КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ
Коли кредитор подає позов до суду, в позовних вимогах вимагає стягнути всю суму кредиту та прострочені платежі. Не зважаючи на те, що позовна давність щодо стягнення неустойки минула.
Бо позовна давність щодо стягнення неустойки за ч. 2 ст. 258 ЦК України становить один рік. Однак, це при тому, що позичальник заявить про застосування позовної давності у судовому засіданні самостійно. Якщо позичальник не заявить це самостійно, суд не зверне на це уваги. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі (ч.3 ст. 267 ЦК України).
Також у ч.3. ст.551 ЦК України йдеться про зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення. Наприклад, це може бути звільнення з роботи, хвороба та інші значні причини.
Наталія РВАЧОВА
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
