Повідомляє Репортер 15.03.2017 10:23
Нещодавно Чортківська міська рада замовила Українському державному НДІ «ДІПРОМІСТО» новий проект Генерального плану міста. Справа його розробки вже розпочалася. Чим була викликана необхідність створення нової містобудівної документації, яка визначає на десятиліття вперед головні рішення з розвитку, планування та забудови міста?
Попередній Генплан, розроблений ще у радянські часи, а саме у 1974 році, безнадійно застарів в усіх сенсах. Зрозуміло, що і країна, і наш Чортків, і умови містобудування, і технології за 40 років дуже змінилися. Планування міста тоді орієнтувалося головним чином на промисловий розвиток, на присутність у ньому великої військової бази, на постійне зростання населення. Нині більшість великих підприємств Чорткова припинила діяльність, ріст чисельності населення загальмувався…
Спроби здійснити коригування головного містобудівного документа було здійснено вже у новому столітті. Коригування було пов’язане з необхідністю встановлення нових меж міста і приєднання до нього додаткових територій. На той час Чортків вже активно розбудовувався за рахунок земель суміжних сільських рад, головним чином Угринської та Білівської. Фактично територія міста сягала 1740 гектарів, тоді як de jure власні міські землі залишалися старих межах – усього лиш 1120 га. Постала також необхідність визначенням меж історичного ареалу міста – адже у 2001 році Уряд включив Чортків до списку історичних міст України.
На жаль, як виявилося, тодішньому керівництву мерії забракло відповідальності для того, аби забезпечити якісне планування розвитку міста та гармонійне врахування у ньому громадських, державних та приватних інтересів. Можна стверджувати, що можновладцям Генплан був потрібен лише для того, аби розв’язати руки у справі непрозорої та нераціональної приватизації земельних ділянок.
Приклади та наслідки такого горе-планування усім відомі: комерційне будівництво зосередилося у історичному центрі, роками не вирішувалося питання розміщення промислового ринку, ускладнився транспортний рух через центр міста, скорочувалися та занепадали без належного догляду зелені зони, натомість у житлових кварталах зводилися автозаправки, з року в рік погіршувався стан мереж водопостачання та каналізації, накопичувалися проблеми очисних споруд та сміттєзвалища… Екологічна ситуація, якість життя у місті невпинно погіршувалася, місто втрачало історичне обличчя – тому не дивно, що молоде покоління мешканців не затримувалося у ньому.
Проект коригування Генплану розроблявся львівським інститутом «Містопроект» дуже непрозоро і надто повільно: з 2002 по 2007 роки. Хоча фактично на той час Чортків розрісся на 620 га земель сусідніх сіл, а проектом Генплану передбачалося ще збільшити його територію більш ніж удвоє – до 2370 га – суміжні сільські ради жодним чином не залучалися до процесу проектування… Численні критичні зауваження було подано до проекту при проходженні ним державних експертиз і громадського обговорення.
Лише у вересні 2009 року проект Генплану було подано на державну екологічну експертизу. Висновок експертів виявився розгромним – «більшість очікуваних впливів на довкілля характеризуються як екологічно недопустимі, документація робочого проекту підлягає коригуванню і доопрацюванню»!
Експерти склали величезний список недоліків проекту. Наводимо лише деякі з них: схема санітарної очистки міста не представлена, у Генплані відсутні дані про обсяги промислових відходів, шляхи та об’єкти їх утилізації, не розглядається шляхи роздільного збору та утилізація відходів, передбачено винесення шкідливих виробництв (нове сміттєзвалище площею 16 га, ливарний завод тощо) у промислову зону В-1 в районі Кадуб без врахування рози вітрів, не розглядаються шляхи рекультивації існуючого сміттєзвалища, схема каналізування міста не представлена, не передбачено будівництво очисних споруд дощових вод і т. ін.
Деякі рішення, запропоновані авторами проекту, були просто абсурдні. Наприклад, пропонувалося створити парк відпочинку на території… існуючого сміттєзвалища. Або проектувалося перекачування стоків житлового сектора східної частини міста на очисні споруди м’ясокомбінату, які на той час вже були виведені з ладу.
Незважаючи на негативний висновок екологічної експертизи очільники мерії у протизаконний спосіб «затвердили» проект Генерального плану рішенням ради. Аргументували тим, що місту конче потрібен Генплан, аби воно розвивалося. Хто б сперечався? Якби ж то ще й виконувалися цікаві проектні рішення…
Наприклад, ще радянським Генпланом було визначено територію для створення промислового та оптового ринку на землях Угринської сільської ради – у районі вулиці Копичинецької. Але ніхто не поспішав втілювати цей проект, хоча тут було все необхідне для успішного розвитку: зручний заїзд, транспортна розв’язка, місце для торгових рядів і паркування… В перспективі планувалося долучити 326 га передмістя Сенякове до Чорткова. Але час згаяно – нині угринська земля вже недосяжна, вона у складі землеволодінь Заводської територіальної громади. А місто має багаторічний стихійний базар в історичному центрі, натомість його мешканці витрачають свої гроші на ринках Тернополя, Чернівців і Хмельницького.
Упродовж 40 років «генерального планування» проектувалося будівництво станції доочистки води на міському інфільтраційному водозаборі у с. Біла, звідки місто отримує більшу частину питної води. Тієї станції досі нема – мешканці міста з року в рік споживають воду просто з Серету, без доочистки. Парадокс у тому, що міське керівництво, котре віддавна розписалося у власному небажанні вирішувати проблеми водокористування у Чорткові, два роки тому взялося постачати воду ще й у селище Заводське… Інший парадокс нашого планування – у той час, коли питну воду люди отримують з річки, більшість підприємств району має власні водозабори підземних вод.
Впродовж семи років тривала судова епопея, метою якої було довести, що Генплан було прийнято у протизаконний спосіб. Хоча судами двох інстанцій це було підтверджено, керівництво міста в особі міського Голови Михайла Вербіцького у порушення усіх мислимих процедур і з наполегливістю вартою іншого застосування «протягувало» горезвісний проект Генплану наступним рішенням ради.
Відтак у серпні 2015 року ЕГО «Зелений Світ» звернувся з черговим адміністративним позовом про визнання протизаконним та скасування рішення міської ради від вересня 2013 року. Невдовзі Чортківський районний суд задовольнив позов і скасував одіозне рішення міської ради. Надалі апеляційна скарга мерії розглядалася у Львівському апеляційному адмінсуді і нарешті була відхилена 12 жовтня 2016 року.
Суд скасував останнє рішення про чергове «затвердження» Генплану міста і вкотре наголосив на необхідності отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи проекту Генплану, як обов’язкової умови його затвердження.
І от нарешті молоде керівництво міської ради визнало помилки попередників, визнало поразку в суді і замовило новий проект Генплану. Проект дуже коштовний. Громадськість сподівається, що у процесі роботи над проектом буде нарешті знайдено та з користю для міста використано розроблені раніше проекти: Ландшафтного аналізу території та Комплексної схеми зеленої зони Чорткова.
Олександр Степаненко, ЕГО «Зелений Світ»
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
