Повідомляє Терен 09.12.2016 20:54
Інноваційний метод лікування суглобів та інших болячок за допомогою плазми крові впровадили медики з Тернопільської поліклініки міської лікарні номер два.
А таки воно мене не обійшло… Це сталося напередодні того першого великого снігопаду у Тернополі, який наробив стільки переполоху в обласному центрі. А напередодні тротуар тільки ледь-ледь вкривався сніжком. Але й цього, виявляється, було достатньо, щоб моє, скажу відверто, нехуденьке тіло гепнуло об землю буквально за кількасот метрів до домівки. Фотосумка в один бік – я в інший. Покректав, поволі почав підніматись й одразу відчув біль у лівій нозі. Та якось дійшов додому. А далі – розпухла нога, візит у травмпункт, рентген, УЗД й лікарський вердикт: пошкодження сухожилля голіностопу. Потім – лікарняний, еластичні бинти, мазі, щотижневі візити до лікаря у поліклініку міськлікарні номер два.
До речі, у ті листопадово-грудневі дні, коли щораз займав чергу до лікуючого ортопеда-травматолога, зауважував, що саме біля цього кабінету кожного разу – чи зранку, чи після обіду було найбільше пацієнтів. І кожен, як кажуть, з різними «ознаками» – з милицями і без них, із перев’язаними і загіпсованими руками, з дивно відставленими вбік обмотаними, наче лялька, пальцями, із рентген-знімками, які вислизали із рук, а підняти їх не просто, адже рука перебинтована… А ще – «одноногі» – коли одна нога – у взутті, а інша – перев’язана і в пластиковому пакеті, аби не запацькати травмовану, як кажуть лікарі, «нижню кінцівку». І ось посеред цього всього ортопедично-травмованого люду, в коридорі біля кабінету лікаря сиджу і я – із своїм 46-м розміром черевика, в якому, ну дуже дискомфортно почувається отой, мій пошкоджений лівий голіностоп. Очікування – справа нудна. Але не в поліклініці. Тут кожен вголос розповідає про свою болячку і обставини, які привели його до лікарні.
Панує загальне взаємне співчування, підтакування, нарікання на те, що дуже багато травмованих останнім часом, а ще – традиційні висловлювання про те, що «не посипають», «не згрібають», «не вивозять». Тут же – можна почути різні рекомендації, поради, рецепти, як дати раду із тією чи іншою травмою. І серед оцих всезнаючих «порадників» та «порадниць», привернула мою увагу розповідь теж травмованої жінки, яка розповіла історію про одного чоловіка із сусіднього, що в Підволочиському районі, села, де мешкає оповідачка. Так ось, той чоловік, людина вже далеко за 60, не один рік мав такі страшні болі в колінних суглобах, що вже не міг пересуватися без милиць. Нічого йому не допомагало, ніякі мазі-ліки. То привезли його сюди, де ми зараз – у Тернопіль, в поліклініку другої міськлікарні. І ось там йому, із його ж крові з вени ніби зробили якусь витяжку і разів зо п’ять, через три тижні кололи цим всім коліна. І нині отой чоловік, – як молодий, без милиць ходить…
Сумніваючись у правдивості почутого, про такий диво-метод я пізніше запитав свого лікаря – ортопеда-травматолога Вадима Кравчука. На що він тільки усміхнувся і сказав, що коли я хочу більше дізнатися про те, що мене цікавить, то нехай ще зачекаю півгодини до закінчення прийому хворих.
А потім Вадим Кравчук запропонував мені разом зайти у кабінет завідуючого хірургічним відділенням, кандидата медичних наук Олега П’ятнички.
– Історія, яку ви почули, правдива. Дійсно, такий пацієнт у нас був, – каже пан Олег. – Це – 72-річний Михайло Дацик із села Магдалівка Підволочиського району. У нього була запущена третя-четверта стадія виражених дегенеративних змін колінного суглобу. Чоловіка до нас доставили із двома милицями. Пам’ятаю, він ще казав, що страждає не стільки від того, що його болить, як від того, що нічого не може робити на господарці. Зрозуміло, грошей на придбання препаратів на основі гіалуронової кислоти, він не зміг купити – це по 60 євро одна ампула, а таких ін’єкцій потрібно було зробити не одну і не дві.
– А що це за кислота така, пане Олеже?
– Гіалуронова кислота – головна складова синовіальної, або ж як кажуть, суглобової рідини і відіграє роль своєрідного мастила під час руху суглобів. Та рідина ще має здатність дуже добре «приліплюватися» до хряща суглобу завдяки хімічній взаємодії з ним. Так що ця кислота, повторюю, як природнє масло для наших суглобів. І ось ми вирішили якось допомогти цій людині, що дуже страждала, використовуючи, так званий, PRP-методику лікування хворих суглобів.
– У чому ж суть такого лікування?
– Ми беремо у людини її кров, спеціально її готуємо і з двадцятьох «кубиків» її ж крові отримуємо приблизно 4 кубики плазми. Тобто, фактично із власної крові людини ми отримуємо стовбурові клітини – фактори росту. І все це вводимо під контролем УЗД, що дає нам 100-відсоткову гарантію, що ми попадаємо голкою у суглоб.
У розмову вступає лікар Вадим Кравчук.
– Я сам займаюся проблемами так званої малої ортопедії. І кожен пацієнт, який звертається до нас, завжди проходить консультацію. У залежності від пацієнта, його захворювання, обираємо ту чи іншу методику. Коли вирішено застосувати PRP-метод лікування, перед цим спілкуємось з пацієнтом, все це розповідаємо, щоб він психологічно був готовий до процедури. Пацієнта клінічно обстежуємо, потім – ультразвукова діагностика і аж тоді вже в комплексі вирішуємо чи вдаватися до PRP-методу чи ні.
– І як же проходить ця операція, піж наркозом?
– Ніякого наркозу, лише знеболюємо шкіру у місці уколу і все, далі, куди йде голка, ми ж це бачимо на моніторі УЗД, у нерв не попадаємо і людина нічого не відчуває. Це укол від тонюсенької голки, як від інсулінового шприца, люди ж самі собі колять інсулін, це ж всі знають. Сама ж операція триває хвилин з десять. Так ось, коли вводимо плазму, під час УЗД згодом бачимо, які є, хоча б мінімальні зміни у пацієнта, все це можемо прослідкувати в динаміці. PRP-терапія знімає біль, запалення, набряк, покращує кровообіг та живлення суглобу, відновлює зруйнований хрящ. Узагалі, на тиждень робимо 5-6 таких операцій. Уколи даємо з перервою в 21 день, щоб зруйновані клітини відновлювались. Переконалися, що в пацієнтів через кілька сеансів значно збільшується рухливість суглобів, зменшується больовий синдром, активізуються процеси відновлення хрящевої тканини. Так що, це досить ефективний медичний спосіб лікування захворювань не тільки крупних суглобів при остеоатрозі та артрозі, але й і захворювань дрібних суглобів хребта. Йдеться і про лікування міжхребцевої грижі і остеохондрозу хребта. У таких випадках вводимо плазму крові не безпосередньо в хребет, а в болючі точки, – каже медик.
А ще, лікарі Олег П’ятничка та Вадим Кравчук розповіли мені, що такий методі лікування запровадили після кількох поїздок до Києва. Там, на одній із конференцій вони спілкувалися із відомими ортопедами України, ревматологами. Тоді й відвідали клініку Інституту травматології та ортопедії Академіїх медичних наук України, де досвідом використання згаданого методу лікування поділився з ними Сергій Страфун. Він – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, віце-президент асоціації ортопедів-травматологів України, головний позаштатний ортопед-травматолог МОЗ України, національний представник Міжнародної асоціації ортопедів-травматологів SICOT, член Міжнародної асоціації малоінвазивної та артроскопічної хірургії ISACOS.
– А тоді вже почали впроваджувати таку методику у себе, – продовжує Олег П’ятничка. – PRP –метод активно застосовують у США, в Росії і тепер, в Україні. Але ми пішли далі. Таким методом ми почали лікувати і трофічні виразки венозного, подагричного ґенезу. Використовуємо спеціальні гелі, в основі яких теж такий самий метод – PRP.
– У чому ж переваги такого методу?
– Враховуючи, що лікуємо власною кров’ю людини, цей процес абсолютно безпечний, ніякого відторгнення немає, ніяких алергій. Ця витяжка, оця плазма, насичена тромбоцитами, спонукає до активних відновлювальних процесів. Найголовніше те, що за рік часу ми побачили клінічний ефект як лікування суглобів, так і виразок. Так що, упевнено це рекомендуємо людям, щоб вони не боялися і за необхідності проходили б таке лікування. Правда, є певні протипоказання, переважно це – ракові захворювання, запущений цукровий діабет, інфекційні хвороби..
– А як же пан Михайло з Магдалівки, як відбувалося його лікування?
– І ось, вже знаючи добре цю методику, яку освоювали у Києві, ми ввели у хворі суглоби нашого пацієнта плазму з власної крові цього чоловіка. Після четвертого уколу він до нас подзвонив і чую, голос трясеться, людина схвильована, думаю, що ж сталося? Ми завжди даємо своїм пацієнтам номери телефонів, раптом якась консультація, порада, чи ще щось виникне, щоб одразу зателефонувати. І от, дзвонить той пан Михайло з Магдалівки і каже, доктор, я не можу стриматися, щоб не заплакати. Питаю, що ж сталося таке? А він тиждень тому телефонував мені, тоді, після четвертого уколу, що все нормально. А зараз, що таке? А він мені – доктор, я стою і плачу. Я з хати вийшов до автобуса, бо там нам дещо мали передати, а жінка вибігла з костилями і гукає, Міську, ти костилі забув! А я став і розплакався як дитина… Я той тиждень вже фактично забув про костилі, я вже ходив без них і пішов до автобуса, свідомо їх залишив вдома, – сказав розчулений чоловік. А восени знову дзвонив, чую такий захеканий, питаю, що таке. А він каже, та во, на ровері трохи їздив в поле. – Ви собі уявляєте, на велосипеді чоловік їздить, а не міг без милиць пересуватися. Каже, що бараболі повикопував, буряки з поля повивозив, до снігів, все, що треба, зробив на господарстві. А ми йому казали, щоб не давав сильних навантажень, щоб навіть іноді на ціпок собі спирався. А він – який ціпок, на городі купа роботи, мені то вже не треба, ходжу як молодий…
– І на завершення, ще таке делікатне питання – яка вартість подібної процедури?
– Щодо вартості, то вона, я б сказав, символічна – пацієнт купує необхідні медикаменти та оплачує ультразвукову діагностику і все.
– Важливо, – додає Вадим Кравчук, – що ми бачимо ефективність такого лікування, бачимо, як люди страждають, у якому вони стані, коли приходять до нас і якими вони стають після лікування, як вони тоді усміхаються, радіють, а це для нас головне – завершує спілкування ортопед-травматолог Вадим Кравчук.
Що ж, здорова усмішка після успішного лікування, це дуже суттєво. Щодо мене, то поки що мій голіностоп, не дає підстав для усмішки. Може PRP-метод спробувати? Напевно, таки поїду до пана Михайла, того, з Магдалівки, нехай порадить як бути. Хоча, звичайно, це жарт, сподіваюсь на фахове лікування, внутрішні резерви організму, але, насамперед, на Божу ласку…
Олег Снітовський
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
