Повідомляє Бізнес Компаньйон Тернопіль 13.12.1901 22:47
Вже довший час спостерігаємо намагання міської влади сподобатись ділами своїми тернополянам і втриматись на плаву після виборів. Роботи в місті з благоустрою ведуться в багатьох напрямках, що дає можливість тикати обивателя носом в результати трудових подвигів.
Справді, за останні пів року місто змінилося — нові доріжки і тротуари, відремонтовані участки доріг, облаштовані двори, фонтани і ще купа проектів на стадії реалізації. Це все, звичайно, дуже добре і справляє враження на городян, готуючи в такий спосіб їх до чергового походу в кабінку з бюлетенем.
Але, якщо вдуматись і пригледітись прискіпливіше, то є в цьому всьому кілька нюансів, які непомітні на перший погляд. Спробуємо проаналізувати ситуацію з точки зору здорового глузду і позиції справжнього господаря. А допоможе нам в цьому порівняння пріоритетності потреб і справжніх проблем у місті.
Перше, на що звертаєш увагу — якась односпрямованість такого благоустрою. Справді, якщо взяти останні проекти, то бачимо, що бюджетні кошти пішли на екстрим парк (близько 500 000 грн), сумнівна за своєю необхідністю реконструкція парку «Здоров’я», на який вже витратили 900 000 гривень, а загальна сума проекту коливається в межах 3 мільйонів. Сюди можна віднести і фонтани, які теж не дешево обійшлися місту, але тепер бомжі мають де мити ноги і прати шкарпетки. В задумках влади ще є набережна ставу і пляж «Циганка».
Наразі не спішіть критикувати і казати, що це прикрасило місто і додало йому привабливості. Це безсумнівно так, але мова зараз не про те…
Друге, що варто нагадати — славнозвісні борди «Я люблю Тернопіль за ….». Кількість їх велика і обходиться кожен з них приблизно 2500 гривень на місяць. Звичайно, довести їхнє фінансування з бюджетних грошей не реально. Тим більше, що заява прозвучала однозначна: кошти на хвалебні борди дав спонсор. Не будемо сперечатися і хай воно так і буде, але якщо навіть і знайшовся такий спонсор і дав такі немалі гроші, то чи не варто було їх витрати з більшим толком?
А тепер давайте спробуємо кілька міських проблем витягнути на світ Божий… В тернопільських школах батьки змушені оплачувати сніданки в початковій школі. Для прикладу, в школі №24 сніданок обходиться в 8 грн 40 коп., а обід дотягує і до 15 грн., і це не найвища ціна по навчальних закладах. Не будемо кривити душею і скажемо, що ремонти по класах, стенди, штори і майже все для навчання учнів теж лягає на батьківський комітет.
І ще буквально кілька слів про садочки… Ситуація така ж самісінька. На останніх батьківських зборах в одному з садочків склали список необхідних дітям і групі речей: крісло для виховательки, магнітофон, докупити і встановити унітаз, бо є тільки 2 і діти стоять в черзі, а горщики забрали у іншу групу, замінити вікна на металопластикові, скинутись на меблі для групи (шафи для одягу батьки купили вже минулого року), закупити постільні комплекти, подушки, матраци і одіяла, терміново поповнити асортимент іграшок… І це вже не кажучи, що дітям потрібні розмальовки, фарби, пензлі, пластилін… Ось така ситуація.
Тепер спробуйте підрахувати витрачені кошти на показові речі і на справжні проблеми в місті. Скільки в Тернополі є екстрималів, для яких збудують екстрим-парк? Скільки в Тернополі є людей, котрі ну ніяк не зможуть без площадки для медитування в Парку здоров’я? І ще порахуйте скільки є маленьких тернополян, котрим байдужі вибори, бо вони ще малі і в них основна проблема в тому, на чому вони будуть спати в садочку, що будуть їсти в школі і чи достоять вони в черзі до двох унітазів…
Отак і живемо: то вони нас, то ми їх… Тільки якось воно трохи однобоко і завжди однаково. Ми їх весь час вибираєм, а вони нас весь час мають… Так і цього разу. Фонтани бачитимуть всі, а крісло для виховательки і унітаз можуть і батьки купити.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
