Повідомляє Главком 13.12.1901 22:47
Отже, настав жовтень, а разом з ним прийшов опалювальний сезон. Суми у квитанціях на оплату житлово-комунальних послуг рекордно виростуть. Причому, Яценюк обіцяє і далі піднімати тарифи, киваючи на МВФ, хоча МВФ спочатку не наполягав на настільки різкому підвищенні тарифів, погоджуючись на їх плавне зростання протягом кількох років.
Для порятунку населення від тарифного шоку була розгорнута широко розрекламована «реформа» по чи не поголовного субсидированию громадян. Але незважаючи на піар, розгорнутий ще з весни, перша «спрощена» система, запущена в квітня 2015 провалилася. Зараз спостерігається провал другий, «ще більш спрощеною» системи призначення субсидій.
Багато з тих, кому субсидії вкрай необхідні, їх не отримали і чи отримають, а багато призначені субсидії являють собою не ті цифри, на які розраховували одержувачі державної допомоги. Словом, клятвені телевізійні запевнення прем'єра Яценюка і міністра соціальної політики Розенко про те, що всі нужденні отримають субсидії, що покривають левову частку платежів за житлово-комунальні послуги, виявилися блефом. Точно так само міфом виявилася широко розрекламована «простота» оформлення субсидій.
«Обіцянка-цяцянка»
Нагадаємо, що в своїх численних телевізійних виступах Яценюк обіцяв, що вже до червня субсидії отримають до 30% або приблизно 5 млн сімей в Україні, тобто субсидуванням будуть охоплені близько 15 млн осіб. У свою чергу, міністр Розенко також заспокоював громадян обіцянками про те, що нова спрощена система призначення субсидій дозволить в 2015 році отримати державну допомогу 4,5-5 млн сімей, тоді як в 2014 році субсидії отримували тільки 1200000 сімей. На добру справу субсидування уряд пообіцяв виділити в 2015 році 24 млрд гривень, а в урядовому проекті бюджету на 2016 рік на ці цілі планується закласти 43 млрд гривень.
Правда, на тлі величезного стрибка тарифів в 2014-2015 роках навіть обіцяна цифра в 5 млн сімей та 15 млн людина виглядає не настільки вже значною. Навіть якщо відняти окуповані Крим і райони Донбасу, то з решти трохи більше 40 млн осіб населення країни призначити субсидію влада мала намір тільки 15 млн осіб, вважаючи, очевидно, що решта 25 млн є досить заможними і зможуть без проблем платити за зрослими тарифами при заморожених доходи .
Але навіть зазначені обіцянки виявилися порожніми словами. Як нещодавно заявила голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денисова, велика частина людей не отримує субсидії з ряду причин. За даними Мінсоцполітики, за січень-липень 2015 субсидії отримали трохи більше 2 млн сімей, у тому числі 750 000 сімей складаються з однієї людини. При цьому очевидно, що в це число входять і ті сім'ї, які отримували субсидії до травня за старою, не «спрощеної» системі. У травні 2015 року, з початком «нової ери субсидування» за отриманням допомоги звернулися понад 820 000 сімей, але отримали субсидії менш 250000.
Не одержати субсидії усіма, хто її потребує, закладена в самій «спрощеній» системі призначення допомоги. Щоб упевнитися в цьому, досить зробити хоча б невеликий аналіз порядку призначення субсидій.
Поліпшення і їх результат
Перший, умовно кажучи, весняний етап «спрощеної системи» субсидування стартував постановою Кабміну від 28 лютого 2015 № 106. Цим документом були внесені зміни до постанови все того ж Кабміну від 21 жовтня 1995 року № 848 з промовистою назвою «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива ». Як бачимо, «спрощувати» систему отримання субсидій почали ще 20 років тому, при «ранньому Кучмі». З тих пір цей «захоплюючий» процес незмінно триває. А найголовніше полягає в тому, що стараннями нинішньої влади кількість тих, хто не в змозі оплачувати комуналку зараз незмірно виросло, навіть у порівнянні з провальними 1990-ми роками.
Зазначені зміни дають можливість отримувати субсидію широкому колу тих громадян, які раніше такої можливості не мали. Це орендодавці, які здають житло в найм; власники двох житлових приміщень та / або двох автомобілів; особи, які вчинили покупку або оплатили послуги (включаючи медичні, а також навчання) дорожче десяти прожиткових мінімумів; незайняті працездатні громадяни, не зареєстровані як безробітні.
На даний момент залишилася тільки одна категорія громадян, яким субсидії не призначаються з матеріальних причин. Це ті, хто протягом попереднього року здійснив покупку або оплатив послуги на суму понад 50 000 гривень. Якщо врахувати, що зазначена сума в еквіваленті становить кілька більш 2200 доларів з причини обвального падіння гривні з вини влади, то подібне обмеження виглядає знущальним.
Подібні зміни є вагомим спрощенням процедури отримання субсидії. Але найголовнішим спрощенням, безсумнівно, є те, що для отримання субсидій, згідно з постановою Кабміну від 28 лютого 2015 № 106, потрібно було надати тільки два затверджених Мінсоцполітики документа - заяву на надання субсидії та декларацію про доходи і витрати. Органи соціального захисту тепер повинні самостійно запитувати і отримувати інформацію про доходи громадян, про їх житлових умовах і одержуваних ними комунальних послугах в Пенсійному фонді, Державній фіскальної службі, житлово-комунальних підприємствах. Планувалося, що перевірка відповідності даних Пенсійного фонду, фіскальної служби та комунальних підприємств тими даними, що вказані в декларації, буде вироблятися вибірково. Тому в постанові існувала норма про те, що у разі зазначення у декларації недостовірних даних субсидія може бути не призначена чи припинена, а громадянин-заявник повинен буде повернути незаконно надане відшкодування в подвійному розмірі.
Ще одне вдосконалення полягало в тому, що якщо раніше субсидії надавалися на півроку, то тепер на рік, причому з того місяця, коли заявник подав зазначені документи в органи соцзахисту. Якщо оформлення з яких-небудь причин затягувалося, то проводиться перерахунок, щоб врахувати субсидію, починаючи від дати подання заяви, зазначеної мешканцем в заяві.
Формула і її секрет
Але при найближчому розгляді виявляється, що в новому «спрощеному» механізмі отримання субсидій існує нюанси, що перешкоджають її отриманню.
Нагадаємо, що до «реформи» субсидування урядом Яценюка право на субсидію виникало в тому випадку, якщо плата за житлово-комунальні послуги перевищувала 15% сукупного доходу мешканців, зареєстрованих у житловому приміщенні, і все, що перевищувало вказаний поріг, доплачувала державу. Принаймні, декларувалося, що доплачувала, бо складність оформлення субсидії призводила до того, що багато реально не могли її отримати. Якщо ж у житловому приміщенні були зареєстровані діти, інваліди I або II групи, а середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого не перевищує прожиткового мінімуму на одну особу, а також якщо у житловому приміщенні зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати був знижений до 10% середньомісячного сукупного доходу, а решту субсидіювала держава. У сенсі обчислення субсидії зазначена стара система, встановлена постановою Кабміну № 1156 від 27.07.1998 р «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива у разі надання житлової субсидії» (зі змінами та доповненнями) була дійсно простий і наочною.
Але «реформаторам» з уряду подібна простота здалася недостатньою, і її вирішили «спростити» остаточно і безповоротно. Постановою Кабміну від 6 серпня 2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» з 1 жовтня 2014 був введений зовсім інший механізм розрахунку, заснований на так званих соціальних нормах житла і витрат енергоносіїв. При цьому було встановлено, що сім'я має право на отримання субсидії, якщо сума її витрат на оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням згаданих соціальних норм перевищує розмір установленого для неї в індивідуальному порядку обов'язкового платежу.
Для розрахунку обов'язкового платежу чиновники винайшли формулу:
Pо = Кд / Кг х Pг.
Тут Pо - частина плати за послуги для домогосподарства; Кд - коефіцієнт доходу домогосподарства, який обчислюється як відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одного члена сім'ї до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на дату, з якої призначається субсидія; Кг - базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії, що дорівнює двом прожитковим мінімумам на одну людину на місяць, тобто Кг = 2; Pг- базова норма плати за житлово-комунальні послуги, рівний 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства, тобто Pг = 15.
Результатом такої, досить заплутаною методи є диференційований підхід до величини обов'язкового платежу залежно від доходу на людину. З одного боку, це начебто справедливо: незаможні платять менший відсоток від свого доходу, а громадяни з високим рівнем доходів - більш високий. Але з іншого боку, на тих, хто має мало-мальськи пристойний «білий», тобто офіційний, дохід, тобто на так званий середній клас, влада намагається звалити всю тяжкість комунальних поборів. Наприклад, при середньому доході на людину в місяць, рівному 500 гривень, обов'язковий платіж за комуналку складе 3,2% або близько 16 гривень, а при середньому доході, рівному 5000 гривень, обов'язковий платіж складе 32% або 1600 гривень, тобто від 5000 гривень після оплати комуналки залишиться 3400 гривень. Якщо ж сім'я складається з 4 осіб із середнім доходом 5000 гривень, то за комуналку доведеться в межі віддавати 6400 гривень. Очевидно, що віддавати більше 30% за комуналку - це накладно, тим більше що 5000 гривень доходу на людину при нинішніх цінах і курсі долара - це дуже і дуже скромна цифра, ледь дозволяє балансувати на краю бідності. Нарешті, настільки високі витрати на комуналку для «умовно забезпечених» ведуть до подальшого знищення середнього класу. Подібний метод призначення субсидій послужітеще одним спонукальним мотивом для перекладу доходів у тінь.
Але це ще далеко не всі проблеми.
У лабіринті статистики по безробіттю
За даними Фонду загальнообов'язкового державного страхування по безробіттю, кількість безробітних в Україні становить приблизно 5 млн. Чоловік. Правда, ця цифра радикально розходиться з даними Державної служби статистики, відповідно до яких кількість безробітних в Україні протягом вже багатьох років коливається в районі півмільйона людей. Десятикратне розбіжність даних у двох державних органів, проте, вражає! Зазначені дані наведені для того, щоб показати, що наступна норма створить проблеми при отриманні субсидії мільйонами громадян.
Нова «спрощена» система призначення субсидій передбачає, що якщо серед зареєстрованих у житловому приміщенні є працездатні особи, які не мають доходів і можуть надати про це відповідні довідки, то при розрахунку субсидії для такої сім'ї дохід цих громадян приймається рівним прожитковому мінімуму, який в 2015 році становив 1 176 гривень.
А якщо людина дійсно не має доходу, навіть тіньового, то чому його дохід все одно вважають рівним прожитковому мінімуму? Крім того, де і який орган видає довідку про те, що ім'ярек не має роботи і доходу ?! Але якщо не мають доходу, але знаходяться в країні і за місцем проживання громадяни мають хоча б теоретичну можливість домагатися субсидії, оббиваючи пороги і збираючи довідки, то найгірше доводиться сім'ям, в житловому приміщенні яких зареєстровані родичі, які вже багато років перебувають на заробітках в інших регіонах країни або за кордоном. Решта проживати на цій житловій площі особи, найчастіше пенсіонери, не отримають субсидію чи отримають її в набагато меншому обсязі. Щоб уникнути цього Мінсоцполітики пропонують представити документи, підтверджуючі «тимчасова відсутність осіб з числа зареєстрованих, зокрема довідок, що підтверджують місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалої відрядженням, відбуванням покарання, довідок про оплату житлово -комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку) ». Словом, чиновники пропонують представити довідку, наприклад, від італійського сімейства, в якому трудяться наші заробітчани ?!
«Соціальні норми»
Але навіть отримавши субсидію, не слід особливо цьому радіти, оскільки вона покриє далеко не всі витрати з причини згаданих «соціальних норм». Зрозуміло, що громадяни повинні економити ресурси, але ж економія не повинна перетворюватися на знущання.
У постанові Кабміну від 06 серпня 2014 року № 409 вводяться поняття «соціальні норми користування житлово-комунальними послугами» і «соціальна норма житла». Субсидії призначаються тільки на встановлені урядом соціальні норми, які скорочені приблизно на третину в порівнянні з раніше діяли. Все інше мешканці повинні платити за повним тарифом.
Наприклад, соціальна норма споживання газу для опалення в опалювальний сезон встановлена в розмірі 7 куб м на 1 кв м з урахуванням регіонального коефіцієнта проти 11 кубів на квадрат раніше. Норма витрати газу на приготування їжі скорочений з 9,8 куб м до 6 куб м на людину. Норма витрати газу на приготування їжі і підігрів води газовим бойлером знижена з 23,6 куб м до 18 куб м на людину. Норма споживання холодної води зменшена з 5,5 до 2,4 куб м на людину, гарячої води - з 3,5 до 1,6 куб м на людину, водовідведення - з 9 до 4 куб м на людину. І так далі.
Особливо постраждають ті мешканці, які не мають лічильників, оскільки зазначені соціальні норми значно нижче тих норм, за якими комунальники «списують» газ, гарячу і холодну воду, водовідведення. Наприклад, у Києві норма споживання холодної води - 5,5 куб. м, а соціальна норма складає всього 2,4 куб м, і за решту 3,1 куба води доведеться платити по повній без жодних пільг. Ще гірше з гарячою водою, оскільки вона набагато дорожче холодної: при нормі «списання» 3,5 куб м субсидію нарахують тільки на «соціально-нормативні» 1,6 куба, а решта 1,9 куба на людину доведеться платити знову-таки по повній програмі.
Втім, «списання» за нормами, встановлених для постачальників, - це ще не найстрашніше. Набагато гірше «розкидання» по мешканцям показань якихось «будинкових лічильників» води, яких ніхто ніколи не бачив. Але посилаючись на ці лічильники, у квитанціях часто пишуть просто-таки «космічні» витрати води, які фізично не здатні пропустити труби.
Сухий залишок
У підсумку, як і слід було очікувати, отримали провал затії з обіцяним загальним субсидуванням, в результаті чого потребують реальної допомоги не отримали. І зауваження представників нинішньої влади про те, що уряд платить тим, хто звернувся, а ті, хто не звернувся, значить, не особливо потребують, не відповідає реальному стану речей.
Найважливішою причиною малої кількості звернень за субсидіями було визнано те, що, за даними Мінсоцполітики, до 85% громадян так і не зуміли правильно заповнити декларацію про доходи. Це спонукало чиновників на подальше «спрощення» системи. Згідно постанови Кабміну від 26 червня 2015 № 475 «Про спрощення порядку призначення та надання населенню житлових субсидій», в деклараціях потрібно вказувати не суму доходу, а тільки його вигляд, наприклад, зарплата, стипендія, пенсія, банківські відсотки. Органи соціального захисту, що займаються призначенням субсидій, повинні самі запитувати фіскальну службу, пенсійний фонд, навчальні заклади та інші установи на предмет доходів конкретного громадянина з тим, щоб вирішити питання чи призначати йому субсидію, а якщо призначати, то в якому розмірі.
Нові бланки заяв і декларацій були розіслані громадянам в кінці серпня, тим більше що підійшов опалювальний сезон, коли витрати на комуналку різко зростають.
Але можна сказати, що і ця, «ще більш спрощена» система призначення субсидій вже щосили буксує. Найважливішою причиною є тяганина, огидна робота відомчих баз даних, наприклад, фіскальної служби та пенсійного фонду, погана комунікація між різними відомствами. У всякому разі, після подачі останньої заявки по «спрощеній» формі пройшло вже більше півтора місяців, але про (не) призначенні субсидії більшість громадян поняття не має. Ситуація ускладнюється тим, що механізм оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту при призначенні субсидій взагалі ніде не прописаний.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
