Повідомляє Антикор 23.03.2016 23:03
Казочці про загальну «субсідіарізаціі» населення України приходить цілком закономірний кінець, про що недавно в тому чи іншому вигляді заявили відразу кілька високопоставлених чиновників. Як і слід було очікувати, здобувачів субсидій виявилося більше, ніж прогнозував уряд.
Незважаючи на гучні заяви, перш за все Яценюка, про «амбітної програми надання субсидій», на яку в бюджеті виділено достатню кількість коштів, в реальності грошей не вистачає і бюджет вже заборгував величезну суму з виплати субсидій. Цей борг зросте ще більше хоча б тому, що в 2016 році планується подальше різке збільшення тарифів.
До того ж в черговому телевиступі 28 лютого 2016 року Яценюк поскаржився, що держава витрачає в цілому на соціальні виплати та соціальну допомогу 365 млрд гривень, тобто втричі більше, ніж всі витрати на оборону і безпеку. При цьому він сором'язливо промовчав про те, що олігархи і олігархічна держава довели громадян до масової бідності, що стала однією з причин війни і «відокремлення» територій, і тепер доводиться витрачатися на все більш дорогі соціальні подачки, щоб зберегти хоча б мінімальну стабільність на решті території країни.
Тому в уряді оголосили про намір здійснити, так би мовити, проріджування «поголів'я щасливих володарів» субсидій. В одному з телевізійних бенефісів Яценюк вже встиг назвати це по-розумному "верифікацією» соціальної допомоги. Простіше кажучи, влада має намір скоротити кількість отримують субсидії під якими пристойними і непорядними приводами.
Причина подібних маневрів очевидна, якщо поглянути на наступні офіційні дані.
Коли починалася вся ця вакханалія з катастрофічним підвищенням тарифів на електричну і теплову енергію, воду, водовідведення та особливо газ (причому по окремих позиціях зростання склало 200-400%), в уряді неодноразово заявляли, що субсидії доведеться призначати для 3-3,5 млн домогосподарств. Втім, вже тоді ця цифра представлялася, м'яко кажучи, сумнівною.
Тепер же в Міністерстві соціальної політики заявляють, що субсидії отримали понад 5,5 млн домогосподарств. Таким чином, реальна кількість перевищила прогнозований рівень мало не в два рази. У підсумку, за даними Державної служби статистики, в даний момент державний бюджет заборгував за які отримують субсидії 14,5 млрд гривень. Але, як то кажуть, це «ще не вечір»! ..
Нагадаємо, що в 2016 році намічено підвищення тарифів на електроенергію двічі - з 1 березня і з 1 вересня, а також ймовірне подорожчання газу, теплопостачання, вивезення відходів. У Міністерстві соціальної політики очікують, що в результаті намічених на 2016 рік підвищень тарифів кількість потребують субсидії домогосподарств може досягти 6,5 мільйона, причому цю чисельність в міністерстві вважають максимально можливої. Ще до 1 млн сімей отримуватимуть з травня по вересень, тобто не в опалювальний сезон, так звані нульові субсидії: у списку одержувачів субсидій вони будуть числитися, але реально влітку отримають 0 гривень, відновиться ж нарахування тільки з початком опалювального сезону.
Але, знову-таки, максимальна кількість одержувачів, рівне 6,5 млн, викликає певні сумніви. Якщо при попередньою оцінкою чиновники помилилися, повторимо, на 2-2,5 мільйона домогосподарств, то цілком може статися, що і ця оцінка виявиться заниженою на пару-трійку мільйонів сімей.
Складається враження, що влада не усвідомлює всієї глибини бідності суспільства, а швидше за все, робить вигляд, що не усвідомлює.
Але ж, за даними ООН, 80% громадян України опинилися за межею бідності, оскільки їхній дохід становить менше 5 доларів на день. Саме така цифра вважається в ООН порогом бідності. Щоб було зрозуміло, то за нинішнім курсом це приблизно 5500 гривень на члена сім'ї на місяць. Навряд чи такий «високої» зарплатою можуть похвалитися багато навіть в столиці, не кажучи вже про провінцію!
Отже, відповідно до методики ООН, близько 90% сімей мають потребу в субсидіях. Якщо врахувати, що, за даними Державної служби статистики, в Україні налічується 15 мільйонів домогосподарств, то субсидії потрібні 13,5 мільйона сімей. Правда, вражає ?!
А влада робить вигляд, що не бачить заглиблюється соціально-економічної прірви, і грається в «верифікації», коли країна стоїть на порозі або некерованого соціального вибуху, або остаточного "утоплення" в помийної ямі. Розвал країни буде обов'язковою умовою при обох сценаріях.
Чиновники вважають, що не всі отримувачі субсидій насправді є незаможними і потребують допомоги. Тому було прийнято рішення залучити фіскальну службу для з'ясування того, чи всі одержувачі дійсно мають доходи нижче встановленого мінімуму. Як заявила міністр фінансів Наталія Яресько, Державна фіскальна служба, формально входить до її відомство, займеться «чисткою рядів» отримують субсидії, якась дозволить бюджету заощадити близько 5 млрд гривень.
Потім міністр видала «перл», на який просто неможливо не звернути уваги: «Доходи пенсіонерів перевірити швидко, ці люди є в базі Пенсійного фонду. А ось по працездатним розсилаємо запити, що займає більше часу». Ця заява була зроблена на тлі інформації з Міністерства соціальної політики про те, що в доходи, що враховуються при призначенні субсидій, планується включити відсотки по банківських депозитах.
Подібні висловлювання викликають, м'яко кажучи, нерозуміння. Дійсно, дані по доходах пенсіонерів містяться в базі даних Пенсійного фонду. Але дані про всі офіційно працюючих точно також є в Пенсійному фонді, оскільки з офіційно виплачуваної заробітної плати утримується єдиний соціальний внесок, який потрапляє до Пенсійного фонду. На погляд заяву Яресько про те, що з працездатними є проблеми, викликає питання.
Правда, не всі офіційні доходи враховуються в Пенсійному фонді, оскільки не з усіх їх видів стягується єдиний соціальний внесок. Йдеться, наприклад, про дивіденди, роялті, а також відсотки за депозитами. Але дані про ці доходи є в податкову службу, точно так же, як і дані про офіційні зарплати. Підкреслимо, що мова йде саме про офіційні доходи, оскільки суму і факт отримання неофіційних не зможе довести жодна інстанція.
Що ж стосується обліку, так би мовити, «незарплатних» доходів, то умовами заповнення декларації на отримання субсидій вказівку таких доходів, якщо такі є, було передбачено як обов'язкове. Чому ж зараз про перевірку одержувачів субсидій на предмет отримання ними, зокрема, відсотків по депозитах йдеться як про таку собі надзавдання, яка виведе на чисту воду тих, хто неправомірно, на думку уряду, отримує допомогу, якщо це треба було зробити відразу?
Наведене вище висловлювання міністра фінансів Наталії Яресько зайвий раз підтверджує справедливість констатації, що прозвучала в дебатах після пріснопам'ятного звіту Яценюка в парламенті. Йшлося про те, що Яресько реально не контролює ситуацію в формально підвідомчих їй податковому та митному відомствах, що входять до фіскальної службу. Реально там заправляють якісь персонажі ще часів Януковича, знайшли собі господарів серед олігархів. Сама Яресько проти цього начебто навіть не заперечує ...
А під час масового призначення субсидій восени 2015 року всі доходи їх здобувачів податкова служба належним чином дійсно не перевіряла. По крайней мере, в ряді районів столиці від працівників районних управлінь праці та соціального захисту, що займалися призначенням субсидій, довелося почути наступне, природно, на умовах анонімності. Управління праці та соціального захисту запитували податкову службу про доходи претендентів субсидій, використовуючи їх ідентифікаційні коди, зазначені в декларації. Але фіскали відмовляли в наданні інформації, хоча за кодом здобувача з бази даних податкової служби отримати дані про офіційні доходи того чи іншого громадянина не складає труднощів, по крайней мере, не повинно становити. При цьому районні фіскальні служби свою відмову надавати дані про доходи громадян у служби по нарахуванню субсидій нібито ніяк не аргументовані. Після цієї заяви чиновників і особисто міністра Яресько про те, як вони тепер почнуть самовіддано виявляти тих, кому, на їхню думку, субсидії не покладені, оскільки у них «високі» доходи, звучать фальшиво.
Що ж стосується «незарплатних» доходів, з яких не стягується єдиний соціальний внесок, то їх наймасовішим видом є, безсумнівно, відсотки по депозитах, оскільки дивіденди, роялті та інші новації в наших краях - швидше екзотика і їх отримують лише представники так званої еліти , яким субсидії не покладені, та й за комуналку найчастіше вони просто не платять. Але якщо серйозно говорити про відсотки по депозитах, в наявності те, що називається «бурею в склянці». Безсумнівно, в Україні є великі валютні і навіть гривневі вклади, дають великий дохід у вигляді відсотків, але, знову-таки, кількість таких вкладів вельми обмежена, погоди вони не роблять, а їх власники найчастіше також не отримують субсидій і не платять за комуналку .
За даними Нацбанку, середня величина банківського вкладу становить близько 8000 гривень. Навіть якщо допустити, що вони розміщуються під гранично високі 24% річних, тобто 2% в місяць, то "щасливому" власникові такого вкладу в місяць нараховують копійчану як на теперішній час суму в розмірі 160 гривень, яку, до того ж, стараннями Яценюка і Яресько обкладають прибутковим податком, що становить з 1 січня 2016 віку 18%, а також «військовим збором» в розмірі 1,5%, тобто на руки вкладник отримає менше 129 гривень.
Зазначена сума, безсумнівно, є настільки «значну» величину, що на відлов її одержувачів потрібно кидати всю міць фіскальної служби. Особливо якщо врахувати, що в цей час олігархи, кращі друзі Яценюка, продовжують виводити з країни десятки і сотні мільйонів, навіть мільярди доларів.
У той же час зазначені «умовні» 129 гривень дозволять підвести деяких одержувачів і здобувачів субсидій до межі, яка дозволить державі відмовити у призначенні їм субсидії або ж скасувати таку, якщо вона вже призначена. Це аж ніяк не означає, що дані громадяни багаті. Навпаки, в своїй масі вони були і залишаються бідними, але влада зможе «законно» позбавити їх соціальної допомоги, в результаті чого вони ще більше збідніють.
До того ж при призначенні субсидій ситуація з урахуванням доходів у вигляді банківських відсотків має ще один підводний камінь у вигляді таємниці банківського вкладу. В одного боку, законодавство дозволяє Міністерству фінансів вимагати від фінансових установ розкриття банківської таємниці для отримують соціальну допомогу. Правда, ця норма грубо порушує базові конституційні права, але подібними «дрібницями» у нас вже нікого не здивуєш.
В цілому, подібні перевірки мають сенс при якомусь розумному відсотку пільговиків в загальній чисельності населення. Якщо ж мова йде про приблизно 6 млн домогосподарств, тобто приблизно про 20 млн осіб, або десь про половину населення, якщо відкинути трудових мігрантів, а також «відпали» Крим і «окремі райони» Донбасу, то з'являється абсолютно відмінна від загальноприйнятого розуміння «картинка», оскільки починає працювати знаменитий закон діалектики про перехід кількості в якість. Іншими словами, мають місце не просто намагання держави вивести на чисту воду «енну» кількість так званих недобросовісних претендентів соціальної допомоги, заощадивши таким чином «енну» суму бюджетних коштів. У наявності всі більш зростаючу соціальну суперечність між, з одного боку, стрімко убожіє мільйонами громадян, а з іншого -держава і олігархами, інтереси яких держава висловлює, бо цілком очевидно, що настільки катастрофічне підвищення комунальних тарифів відбувається в інтересах олігархії, яка є економічно і політично панівним класом.
Крім того, напрошується ще один більш загальний, але пов'язаний безпосередньо з темою висновок. А саме: при нинішніх середні доходи переважної більшості громадян країни, а також при нинішніх комунальних тарифах і цінах на продукти харчування і товари першої необхідності жити в Україні неможливо!
Якщо ж від узагальнень перейти до більш приземлених речей, то варто поставити запитання щодо зазначених вище маневрів навколо розкриття таємниці банківських вкладів з метою «справедливого» призначення субсидій. Адже з 2014 року доходи по депозитах оподатковуються на доходи фізичних осіб, а стягування цього податку податковим агентом, яким в даному випадку є банк, супроводжується внесенням відповідних даних в базу податкової служби. Знаючи ідентифікаційний код платника-здобувача субсидій, а також діючу в певний момент ставку податку доходів по депозитах, можна без особливих проблем обчислити розмір самого доходу. Зрозуміло, якщо в Мінфіні і Мінсоцполітики ще не забули шкільну арифметику.
До речі, якщо при цьому ще й знати процентну ставку банку, то можна точно так же обчислити розмір самого вкладу, тобто і банківську таємницю розкривати не треба!
Але міністр соціальної політики Павло Розенко вперто твердить, що, отримавши законодавче добро на розкриття банківської таємниці здобувачів субсидій, Кабмін ще має ухвалити якісь «рішення».
Подібна суєта навколо питання, який в плані доходів населення, як сказано вище, особливої «погоди» не робить, а тому серйозного впливу на призначення субсидій надавати начебто не повинен, викликає підозру, що є деякі інші причини.
По-перше, під шумок «справедливого призначення субсидій» влада або окремі персонажі у владі можуть намагатися отримати дані про вклади населення, які банківська система поки зберігає в таємниці. Про те, навіщо це потрібно, можна тільки здогадуватися. Найпростіше пояснення: влада цікавиться наявністю у громадян заощаджень на предмет подальшого підвищення тарифів і витягування з кишень громадян заощаджень на користь олігархів, прибравши до рук комунальну інфраструктуру.
У неприємну ситуацію потрапляють власники валютних вкладів. У зв'язку з обвальним падінням національної валюти дуже скромний валютний вклад в розмірі, наприклад, 10 тисяч доларів при перерахунку в гривні перетворюється у велику суму, що перевищує навіть встановлені гарантовані для повернення 200 тисяч гривень. Точно так же виростає абсолютна гривнева величина відсотків за вкладом. Наприклад, при зазначеній сумі депозиту в 10 тисяч доларів і при цілком реальної процентної ставки за депозитом в розмірі 12% річних щомісячний дохід, на даний момент, перевищить 2500 гривень. Отримання цієї більш ніж скромної суми може цілком позбавити права на отримання субсидії.
Іншими словами, громадян подтолківают до того, щоб наявні скромні заощадження віддати на оплату комунальних послуг, тобто в кишеню олігархів.
По-друге, виникає підозра, що хвалені бази даних податкової служби елементарно не забезпечують необхідні режими роботи. Схоже, багато хто тепер побоюються, щоб цей факт не вийшов на поверхню, оскільки відомо, що програмне забезпечення для різного роду державних структур є вкрай корумпованою сферою. Одних тільки корупційних скандалів навколо цього в пресі було дуже і дуже багато.
Ще одна цікава деталь. У Міністерстві соціальної політики повідомляють, що інспектора відомства постійно проводять на місцях перевірку одержувачів будь-якого виду державної допомоги. Виявлених порушень не так вже й багато. Наприклад, в 2014 році виявлено менше 10 тисяч порушників, даних по 2015 року ще немає. Таким чином, особливого резерву для економії бюджетних коштів на субсидії за рахунок порушників в мільярдних розмірах немає.
Правда, є ще один резерв у вигляді тих, хто в деклараціях не вказав наявності надлишків нерухомості, дорогих предметів, наприклад, автотранспорту, дорогих покупок вартістю понад 50 тисяч гривень, що при нинішніх цінах і курсі долара є не настільки значною сумою, що не дотягує вже до 2 тисяч доларів. Більш того, є інформація про те, що в ряді регіонів за цими ознаками вже є судові рішення, які зобов'язують конкретних громадян повернути отримані субсидії. Але і тут мова йде, як правило, про 2-3 тисячах гривень, тобто особливої економії від цих повернень бюджет не отримає.
Втім, в Міністерстві соціальної політики заспокоюють: навіть якщо з'ясується, що субсидія призначена незаконно або повинна бути меншою, ніяких штрафів і повернення в подвійному розмірі не буде. У першому випадку доведеться повернути виплату, а в другому відбудеться взаємозалік субсидії і переплати, і до погашення переплати субсидія виплачуватися не буде.
Облік відсотків за депозитами теж нічого особливо не змінить.
Головна проблема полягає в тому, що в реальності кількість малозабезпечених набагато більше ніж прогнозований чіновніковамі, а також в банальній нестачі грошей. Як тільки інфляція трохи пригальмувала, відразу ж виникла проблема з грошима, про що, до речі, уряд Яценюка попереджали ще в минулому році.
Борг по субсидіях, повторимо, досяг 14,5 млрд гривень. Оскільки планується подальше зростання тарифів, то очевидно, що буде рости кількість претендентів субсидій і брак коштів ще збільшиться. І це при тому, що коштів вже не вистачає в інших сферах, зокрема почалися затримки з виплатою зарплат навіть в бюджетних установах столиці.
У цих умовах уряд Яценюка неминуче буде шукати нові способи скорочення витрат, в тому числі на субсидування оплати комунальних послуг. Влада буде всіма правдами і неправдами скорочувати як кількість, так і суми виданих субсидій.
У той же час не задіяний такий найважливіший резерв зниження витрат на субсидування, як зниження тарифів, які обчислюються і встановлюються, так би мовити, «методом свавілля».
Катастрофічне підвищення тарифів і настільки ж катастрофічний обвал національної грошової одиниці слід розглядати як одне з найбільш масштабних державних злочинів, за яке ніхто не поніс ні політичної, ні кримінальної відповідальності.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
