Повідомляє Форбс 13.12.1901 22:47
Чиї інтереси в підсумку відстоюють депутати, уряд, президент і банкіри? Наприкінці грудня президент Петро Порошенко наклав вето на закон «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» і повернув його зі своїми пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду.
Цей крок не став несподіванкою − на ветуванні закону представники банківського сектору наполягали ще з моменту його резонансного прийняття парламентом у липні поточного року.
Спочатку документ мав стати логічним продовженням мораторію на стягнення житла, придбаного населенням за кредитні кошти, отримані в інвалюті. «Кабмін мав за погодженням із НБУ розробити проект закону, який би врегулював проблему з валютними кредитами, і подати його на затвердження. Але ні за день, ні за тиждень, ні за півроку нічого зроблено не було. Цим скористалися депутати і почали подавати проекти − одним із них і став 1558-1. За нього проголосували і прийняли», − розповідає юрист Дмитро Овсій, партнер адвокатської фірми GORO legal.
За його словами, паралельно деякими громадськими організаціями подавалися судові позови зі звинуваченнями Кабміну у відсутності конкретних напрацювань і кроків, за винятком критики. У розглядах фігурувало поняття «проявлена бездіяльність», однак до відповідальності так нікого й не притягнули − минуло півроку, і закінчився строк позовної давності.
Альтернативний законопроект про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів був представлений громадськості тільки 25 листопада 2015 року. Тоді міністр фінансів Наталія Яресько презентувала документ під робочою назвою «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)». У його розробці брали участь НБУ та Незалежна Асоціація банків України (НАБУ). За даними НАБУ, у разі ухвалення законопроекту парламентом, реструктуризувати свої іпотечні борги зможе понад 37 000 українських сімей, з яких близько 23 000 сімей − це ті, хто брав кредити на придбання так званого соціального житла. Загальна сума реструктуризації складе близько 20 млрд грн.
Однак цей законопроект досі так офіційно і не подали до парламенту − всупереч запевненням глави Мінфіну, що документ буде зареєстровано протягом тижня після презентації, цього не сталося. У будь-якому разі, на момент підготовки матеріалу, на сайті Верховної Ради у відкритому доступі не значилося жодного проекту закону з подібною назвою.
У свою чергу президент Порошенко, повертаючи в парламент одіозний закон від 2 липня, супроводжував його дорученням уряду «невідкладно внести на розгляд парламенту альтернативний законопроект, врахувавши окремі положення закону України від 2 липня 2015 року №581-VIII».
Пропозиції голови держави стосуються, зокрема, припинення зобов'язань за кредитним договором у результаті передання заставного майна у власність кредитору або звернення стягнення заставного майна чи добровільної реалізації заставного майна. Президент рекомендував депутатам узгодити закон з експертами та міжнародними фінансовими інституціями.
«Петро Порошенко його повернув, оскільки закон порушує баланс розподілу відповідальності, забезпечуючи нерівний підхід до позичальників − до тих, які справно платили, і тих, у кого були прострочення і заборгованість», − вважає Дмитро Овсій. При цьому експерт додає, що, за його спостереженнями, ніякого точного дослідження, скільки конкретно позичальників підпадає під дію кожного із законів, не проводилося. «Ні депутати, ні Кабмін, ні НБУ цього не аналізували. Цифри дуже різні», − констатує Овсій.
У свою чергу, за словами Юлії Курило, партнера АТ «СК ГРУП», президент у своїх зауваженнях зробив основний акцент на вибірковості підходу до позичальників. Зокрема, право на списання отримають лише ті кредити, забезпеченням у яких є єдине житло позичальника або соціальне житло. «Порошенко попросив, щоб продовжили переговори з банками та НБУ про те, на яких умовах реструктуризувати кредити», − каже вона.
У термінах закону України «Про житловий фонд соціального призначення» під «соціальним житлом» розуміється «житло всіх форм власності з житлового фонду соціального призначення, що безкоштовно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк». У тому числі йдеться про «квартири у багатоквартирних житлових будинках, садибних (одноквартирних) житлових будинках, які надаються громадянам у порядку черги на отримання соціального житла, житлових приміщеннях у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання».
У НАБУ уточнили, що під «соціальним житлом» мається на увазі єдине житло громадян, яке не перевищує площу 60 кв. м для квартир і 120 кв. м − для будинків. Таким позичальникам готові списати не менше 50% боргу.
«Реструктуризації, згідно з цим законом, підлягають зобов'язання позичальника тільки за одним договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті. Тільки це буде справедливим по відношенню до решти громадян нашої країни, більшість із яких не брали кредитів, а жили за власні кошти», − підкреслювала під час презентації «кабмінівського» законопроекту Наталія Яресько.
Згідно з раніше озвученими умовами проекту закону, під реструктуризацію потрапляють кредити, залишок за якими не перевищував 2,5 млн грн на початок 2015 року. Банки повинні будуть списати від 25% до 70% позики. Але для позичальників, які захищають територіальну цілісність України і беруть участь в АТО, проект закону пропонує списати від 80% до 100% позики. Перерахунок залишку кредиту в гривню буде проходити за курсом НБУ на момент реструктуризації.
Ще в ході презентації законопроекту учасники урядового засідання попросили внести в проект поправку, згідно з якою реструктуризувати кредит зможуть учасники бойових дій, а не просто учасники АТО. Міністр фінансів погодилася з цим зауваженням і обіцяла посприяти її внесенню. «Ми вважаємо, що валютні кредити потрібно реструктуризувати лише тим громадянам, які брали їх на придбання власного житла і які через нездатність виплатити кредит можуть залишитися без єдиного свого житла», − зазначила Яресько.
Автори законопроекту висловлювали впевненість, що нововведення допоможуть всім зацікавленим сторонам − і позичальникам, і банкам. За словами міністра фінансів, проект закону підтримали 19 найбільших банків країни, на які припадає 75% активів банківської системи України.
«Немає зауважень щодо проекту і в Міжнародного валютного фонду. Прийняття цього закону дійсно може стати порятунком для тих, хто через значну девальвацію гривні більше не в змозі обслуговувати свої іпотечні кредити. А продати житло [для них] означало б опинитися на вулиці», − зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
Міжнародний валютний фонд підтримав пропозицію банкірів про реструктуризацію валютних кредитів, хоча раніше ставився до таких ініціатив насторожено. «МВФ не був проти. Новий варіант проекту закону − прийнятний. У старому обміну підлягали всі кредити (у тому числі на предмети розкоші) за неринковим курсом. У новому − курс ринковий, часткове списання тільки для соціально незахищених верств. Це нормально, міжнародний підхід», − упевненийСтаніслав Дубко, генеральний директор «Українського кредитно-рейтингового агентства».
Самі банкіри наприкінці листопада досить спокійно сприйняли новий документ і потім розповіли Forbes, що деякі його умови варто змінити. «Процес реструктуризації кредиту повинен бути обов'язково індивідуальним і конфіденційним − аналогічним процесу прийняття рішення при видачі самого цього кредиту. У когось дійсно немає можливості платити. У цьому випадку аналітик банку може розрахувати справедливу і посильну суму для клієнта. Банки вже зараз ідуть на прощення частини боргу, але далеко не всім і не завжди. Підводити всіх під одну гребінку, особливо за рахунок акціонерів комерційних банків − неефективно і навіть небезпечно», − розповідає голова правління одного з комбанків і додає, що корисними в цьому сенсі можуть бути тільки рекомендації НБУ або Мінфіну, а не вимоги закону.
Нагадаємо, що програми з реструктуризації іпотечних валютних кредитів у банках працюють вже близько року. У грудні 2014-го Нацбанк спільно з великими і найбільшими банками ініціював підписання Меморандуму про реструктуризацію іпотечної заборгованості. Ця ідея активно обговорювалася на фінансовому ринку ще з початку дії мораторію на стягнення і продаж заставного майна.
В одному з великих банків з іноземним капіталом Forbes розповіли, що 80% іпотечних позичальників ідуть на контакт із банком. Із них − 32% погоджуються на зустріч з банківськими працівниками, їм цікаво почути пропозицію щодо реструктуризації; 37% позичальників − відмовляються від будь-яких пропозицій; з початку жовтня проведено за такими програмами всього 11% позичальників. А ще з 20% банку не вдається зв'язатися взагалі. Причини різні: від зміни телефону позичальника до простого небажання спілкуватися з банком.
«Наш банк, як і інші учасники ринку, брав участь у розробці даного законопроекту, незважаючи на те, що вже кілька місяців тому ми запропонували своїм клієнтам план реструктуризації. Наша програма, як виявилося, пропонує вигідніші умови. UniCredit Bank пропонує валютним позичальникам із загальною заборгованістю до 150 000 доларів США/швейцарських франків/євро скористатися реструктуризацією за опцією 50/50 − при внесенні певної суми на погашення заборгованості, банк списує з позичальника ще таку ж суму в якості бонусу. На даний момент завдяки цій пропозиції банку вдалося врегулювати близько 1 млрд грн проблемної заборгованості», − розповів Павло Гашковець, директор з ризиків UniCredit Bank.
За словами Гашковця, новий законопроект можна вважати позитивним знаком, оскільки він змусить людей прийти в банки. Але потрібно розуміти, що глобально проблему валютних кредитів це не вирішує. Законопроект припускає ряд обмежень, тому скористатися пропозицією зможе невелика кількість позичальників.
Експерти не приховують, що банки більше зацікавлені у скасуванні мораторію на стягнення і продаж заставного майна. «Українські банки чекають, коли буде скасовано мораторій. Це єдина їхня мотивація лобіювати цей закон», − упевненийРостислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери». За його словами, насправді, згідно з умовами, прописаними в документі, реструктуризувати кредит зможе на кілька порядків менше людей, ніж заявляє міністр фінансів − «позичальників можна перерахувати на пальцях двох рук».
«Це той законопроект, який лобіюють банки з однією метою: щоб зняти мораторій. Але якщо подивитися на ту кількість обмежуючих критеріїв, які є, то багато людей не потраплять [під дію документа]. Дуже багато валютних позичальників опиняться ще в гіршій ситуації, ніж до прийняття цього закону, бо не діятиме мораторій, − впевнена Ярослава Авраменко, представник позичальників і член громадської ради при НБУ. − Коли бралися кредити, не було ввідних стосовно інвалідності, тоді не було АТО, а кредити інвалідам 1-2 групи взагалі не могли видаватися».
За словами одного з експертів центру по роботі з простроченою заборгованістю, скасування мораторію банкам набагато цікавіше, ніж сам проект закону. «Згідно з проектом закону, якщо позичальник відмовиться від реструктуризації, то банк має право подати на нього до суду. Але будь-яка судова тяжба щодо заставного майна завжди займає багато часу і вимагає грошей. Незважаючи на це, банку все одно вдасться більше заробити на продажу заставного майна», − зазначає співрозмовник Forbes.
Разом з тим опитані Forbes експерти допускають, що альтернативою ветованому закону може стати як проект, презентований раніше Мінфіном, так і будь-який інший, третій варіант документа. «Насправді ні той, ні інший варіанти не відповідають сьогоднішнім реаліям. І закон, і проект закону потрібно доопрацьовувати», − упевнений Віктор Мороз, керуючий партнер АО «Suprema Lex».
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
