Повідомляє Економічна правда 13.12.1901 22:47
Уряд зробив рішучий крок до завершення реструктуризації державного боргу України. Після обіду 19 травня Кабмін провів через Верховну Раду два законопроекти, дозволивши уряду в будь-який момент зупиняти виплати за зовнішнім держборгом. За домовленістю зі спікером Володимиром Гройсманом, законопроекти вдалося проголосувати відразу в двох читаннях за скороченою процедурою.
У разі застосування, винятком із мораторію стануть тільки борги перед МВФ, Світовим банком, ЄБРР та іншими міжнародними донорами. Також під мораторій не потраплять борги державних банків і "Укрзалізниці".
Нагадаємо, законопроект про реструктуризацію свого часу подавала до парламенту лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Але тоді ця пропозиція мала всі ознаки популізму. Тепер до подібного кроку дозріло уряд з практичних міркувань.
У Кабміні не приховують, що саме право ввести мораторій є інструментом для примусу кредиторів до переговорів. Не факт, що воно буде застосовано, і виплати дійсно зупиняться. Але, за словами чиновників, до подібного кроку їх штовхає вкрай непоступлива позиція власників держборгу.
Росія наполягатиме, щоб Україна оголосила дефолт
Само внесення законопроекту довго утримувалося в таємниці. Для парламенту ініціативи уряду стали сюрпризом. За інформацією видання, до останнього про неї ніхто не знав, за винятком керівника БПП Юрія Луценка і, як з'ясувалося пізніше, першого заступника голови БПП Ігоря Кононенко. У парламенті законопроекти презентував прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
"Це боргова операція не має ніякого впливу ні на українські банки, ні на курс гривні. Ми просимо вас надати право застосовувати мораторій. І ми вирішимо, скористатися цим правом чи ні. Ми хочемо заплатити борги, але на тих умовах, які пропонує український уряд ", - умовляв депутатів прем'єр-міністр. Довго переконувати народних обранців не довелося.
За інформацією ЕП, спочатку позиція уряду полягала в тому, щоб Верховна Рада ухвалила законопроекти відразу в першому, і в другому читаннях. "Самопоміч" підтримає. БПП, Радикальна партія і "Фронт змін" теж ", - упевнений співрозмовник ЕП з уряду.
"Відразу в цілому немає. Ми не бачили цей документ. Максимум - за основу і відправити в профільний комітет на доопрацювання", - здивувався новини в розмові з ЕП народний депутат від БПП Мустафа Найєм напередодні виступу прем'єра у сесійній залі.
Через кілька хвилин після виступу прем'єра сценарій уряду в підсумку став реальністю. Затримка відбулася тільки на старті - включить до порядку денного законопроекти вдалося з третьої спроби.
256 депутатів підтримали їх за скороченою процедурою і прийняли його в цілому.
"Парламент робить останню спробу допомогти уряду розрахуватися з боргами. Цей дасть можливість Кабміну домовитися з кредиторами або піти у технічний дефолт. Ми приймаємо адекватне настільки важкій ситуації рішення", - заявив Юрій Луценко.
Як повідомив ЕП перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Василь Амельченко (РП) напередодні вечірнього засідання парламенту, в терміновому порядку відбулося засідання комітету.
"Комітет прийняв рішення. Йде нормальний процес з точки зору позитивного вирішення питання. Ми не можемо без цих законопроектів успішно реструктуризувати наші борги", - налаштований на підтримку законопроекту народний депутат.
Перед голосуванням партіями в зоні ризику залишалися Опозиційний Блок і "Батьківщина".
Правда, Тимошенко не з руки було протестувати проти ініціативи уряду. У лютому 2015 вона поставила свій підпис під проектом постанови про реструктуризацію держборгу за більш жорстким сценарієм.
Юлія Тимошенко. Фото tymoshenko.ua
Проект постанови передбачав старт консультацій Кабміну з кредиторами про реструктуризацію, в тому числі про припинення сплати та нарахування відсотків за держборгом.
Запропонований Олегом Олегом Ляшко, Віктором Галасюк (обидва з РП), Юлією Тимошенко, Андрієм Кожем'якіним ("Батьківщина") сценарій передбачав підготовку Кабміном інформації про вплив реструктуризації на показники держбюджету.
Хоча право накладати мораторій стосується відносин із зарубіжними кредиторами (переважно американськими), галас навколо цього може використовувати на своє благо Москва.
"Якщо будемо затягувати, росіяни почнуть розхитувати ситуацію всередині країни", - пояснив наш співрозмовник в Кабміні тонкощі процесу.
Росія зайняла особливо жорстку позицію, і вимагає вивести борг у розмірі 3 млрд доларів із загального процесу реструктуризації. Вона всіляко "розхитує" процес переговорів, формуючи таким способом думку інших кредиторів.
В українському Мінфіні наполягають, що за статусом кредит, наприкінці 2013 наданий уряду Віктора Януковича в обмін за відмову від підписання Угоди з ЄС, є комерційним. А значить, він повинен реструктуризуватися на загальних підставах.
"Ми сповідуємо рівність усіх кредиторів", - зазначив наше джерело в міністерстві.
За словами нашого співрозмовника в Кабміні, надання уряду права ввести мораторій на зовнішні виплати погоджено з президентом і Національним банком. Вони будуть єдиним фронтом протидіяти будь-яким спробам використати цю ситуацію для розхитування ситуації в країні.
"Росія напевно заявить, що Україна оголосила дефолт. І обов'язково скаже, що вона попереджала, і що нова влада довела країну до ручки. Насправді, ніякого дефолту немає. Це буде чиста провокація", - констатує представник Кабміну.
Найімовірніше, вже ввечері 19 травня слід очікувати шквалу публікацій в російських ЗМІ на тему дефолту України.
В Україні ці публікації можуть бути підтримані проросійськими силами. Не виключено, що цю хвилю підтримає телеканал "Інтер", контрольований екс-главою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним.
Крім того, в Кабміні допускають активізацію паніки на валютному ринку України, яка може бути підживити проросійськими силами.
Сергій Льовочкін. Фото Сергія Владикіна
В уряді усвідомлюють усі ризики, пов'язані з можливою інформаційною атакою Росії. Тим не менш, за словами чиновників, незговірливість кредиторів змушує вдаватися до крайніх заходів, навіть незважаючи на високі ризики.
"Кредитори повинні усвідомити, що Україна перебуває у стані війни. Що бюджет у нас порожній. Що платити нам все одно нічим. Вони повинні увійти в наше становище, і сідати за стіл переговорів не через півроку, а прямо зараз", - зазначив наш співрозмовник в Кабміні.
Наскільки серйозна боргова проблема
Переговори ведуться за сукупним боргом порядку 15 млрд доларів. Ці 15 є складовою частиною тих 40 мільярдів, які свого часу озвучила керівник МВФ Крістін Лагард як зовнішню допомогу Україні.
Іншими словами, 17,5 млрд доларів від МВФ і ще 7,2 млрд доларів від інших кредиторів надійдуть тільки за умови, що Україні вдасться умовити кредиторів на реструктуризацію.
Ідеальним для держателів боргів є варіант, коли Україна розтягує термін погашення боргів - скажімо, до 10 років. Але для нашого Мінфіну цей варіант є неприйнятним.
"У нашому розумінні, це haircut (списання частини боргу. - ЕП). У розумінні кредиторів, це дисконт, на який вони не згодні", - зазначив співрозмовник ЕП в Міністерстві фінансів.
З цієї причини кредитори намагаються всіляко відтягнути початок переговорів, хоча радники українського уряду кожен день контактують з їх представниками.
"Краще моменту, щоб реструктуризувати борги, не існує. На зовнішні ринки ми поки не збираємося. Україна могла б хоч сьогодні відстрочити погашення боргів, і забути про це. Але це нечесно по відношенню до населення, до бюджету.
Необхідна саме реструктуризація у вигляді списання частини боргу. Інакше бюджет 2016 просто неможливо буде збалансувати ", - додав він.
За його словами, наступного року казна не побачить надходжень від ряду скасованих податків і зборів. Крім того, різко зменшиться сума грошей, яку перераховує до держбюджету Національний банк.
За підсумками 2014 вона виявилася рекордною через масштабної девальвації. Але в 2015 році крах курсу поки не планується. Тому в дохідної частини держбюджету утворюється провал, на покриття якого грошей немає. Реструктуризація зовнішніх боргів - це єдиний спосіб розвантажити витратну частину бюджету.
Крістін Лагард. Фото dt.ua
"Сьогодні на національну оборону виділяються близько 5% ВВП. Стільки ж йде тільки на обслуговування боргу, і це без погашення. Ми вже стиснули всі державні витрати, максимально стиснули соціалку. Далі порухатися нікуди", - зазначив наш співрозмовник в Мінфіні.
Чиновник зазначив, що боргове навантаження на Україну залишається незграбно великий. У 2014 році Україна отримала в борг близько 9 млрд дол, віддала близько 14 мільярдів. У 2015 році ситуація ще складніша - при вступі близько 8 мільярдів віддавати доведеться 16.
За рахунок девальвації гривні, відношення боргу до ВВП України вже досягало 100%, але зараз воно все ще критично високо.
Якщо реструктуризація не вдасться, Мінфін опиниться в дуже складному становищі. За словами нашого співрозмовника, в наступні чотири роки тільки державі доведеться виплатити 30 млрд дол зовнішніх боргів еквівалент 17 млрд дол внутрішніх. Надходження очікуються набагато скромніші - 12 млрд дол, в кращому випадку - 15.
"Якби нам запропонували зараз взяти нові борги, ми б відмовилися. Незрозуміло, що робити з цими, які набрав Янукович", - зазначив наш співрозмовник в Мінфіні.
Які можливі перспективи?
Офіційних коментарів Міністерства фінансів поки що немає, і навряд чи вони з'являться. Справа в тому, що якщо кредитори опиняться незговірливими, уряду таки доведеться вдатися до крайнього заходу, і зупинити обслуговування зовнішніх боргів. А це означатиме дефолт.
"Додаткових ризиків небагато. Ми вже відрізані від зовнішніх ринків. Хіба що, в разі дефолту можуть накласти арешт на українське майно. Ці ризики, безумовно, реальні", - зазначають у Мінфіні.
Проте, підкреслює чиновник, ймовірність того, що мораторій на зовнішні виплати доведеться задіяти, невелика. "Кредитори - НЕ камікадзе. Просто вони повинні усвідомити, що ми серйозно налаштовані", - сказав він.
На жаль, незговірливість кредиторів з'явилася не в останню чергу завдяки особливій позиції міжнародних фінансових організацій. Понад півроку реструктуризація буксувала з вини МВФ, який буквально забороняв України проводити будь-яку форму переговорів про списання боргу.
Втім, приблизно півроку тому позиція МВФ та міжнародної спільноти рівно змінилася на прямо протилежну. За словами нашого співрозмовника в Мінфіні, спочатку кредитна лінія на 17,5 млрд дол в рамках EFF виділялася під обов'язкову реструктуризацію боргу в розмірі приблизно 15 млрд дол.
"Якщо цього не зробити, то наступні транші МВФ ми отримати не зможемо", - зазначив він.
На жаль, підтримка міжнародних організацій та влади США виражається тільки в словесних інтервенціях. На практиці влада Штатів не мають права і не збираються вказувати кредиторам, які рішення приймати. Будь-яка спроба втручання "зверху" може перерости в грандіозний скандал.
Галина Калачова
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
