Повідомляє Головне 13.12.1901 22:47
Відкладений раніше на третє (!) читання Закон №1558-1 був внесений до порядку денного не заздалегідь, а вже посеред вечірнього засідання - як би в обмін на повернення в зал двох перемінно-"коаліційних" фракцій (С/п і РП). Правда роздали проект трохи раніше, ніж пішли ті, кого в обмін на його включення в програму знадобилося повертати.
Після того як Закон провалили (225 ЗА при необхідних 226), Голова ВР, забувши поставити на голосування повернення до нього, відразу поставив його - в кричуще порушення процедури - повторно, після чого він і набрав 229, тобто був прийнятий, якщо вважати прийняттям голосування без повернення до голосування, що є неприпустимим навіть з урахуванням того, що стандартно творить голова ВР.
Більшість депутатів були впевнені, що це і сталося голосування за повернення, як годиться після провалу проекту, але тут несподівано прозвучало, що він прийнятий. Тобто незаконно проголосований без повернення - це всі розуміли, не дарма замість стандартних урочистостей з нагоди прийняття резонансного акту відбулося загальне махання руками, що мало означати повернення до остаточного голосування.
Замість нього голова Парламенту несподівано для всіх закрив засідання і блискавично, м'яко кажучи, зник із залу.
Тепер у Президента є і обов'язок, і чудовий формальний привід накласти на всю цю справу вето, в іншому ж випадку будь-який банк легко опротестує так похабно прийнятий Закон.
Особисто я голосував ПРОТИ (точніше, не голосував взагалі), як і обіцяв у разі збереження в тексті фрагмента про те, що борг банку вважається погашеним, якщо повернута взята в гривнях сума (тобто за курсом ще тому, тобто 5,05) + 15%. Причому 15% не в рік, а за весь час взагалі.
Взяли, наприклад, при 5,05 кредит $ 10 000, що тоді дорівнювало 50500 грн- значить повернути достатньо 50500х1,15 = 58075 грн- і все, і ніяких більше відсотків. За сьогоднішнім курсом це трохи більше $ 2500, тобто майже в 4 рази менше, ніж було взято.
Кому знадобився саме такий дикий пункт, який став у Законі статтею 7, не можу знати, але з урахуванням його багато банків при дії цього всього матимуть прекрасну причину "взяти за горло" вже своїх кредиторів, які їм довірили депозити: привід збанкрутувати і нічого нікому не повертати у них буде шикарний. Збиток в 100 мільярдів вони на цей щасливий випадок давно вже намалювали-обгрунтували.
А от тоді вже обурених будуть не тисячі, а мільйони, причому винуватою справедливо виявиться ВР, де безвідповідальних піарників, боягузів ("Ми звідси не вийдемо - нас розтерзають" - і це дорослі мужики!), та й просто тупих виявилося дійсно забагато.
Найбільша дикість — за це проголосувала більшість урядової фракції !!!
Мало нашій економіці бомби у вигляді ПДВ-рахунків, при яких 1 липня практично припинилися поставки, і за кілька тижнів (а то й днів) при зростаючих цінах впадуть і зарплати, і зайнятість, а курс долара переступить через 50, так ще й це.
До речі, при курсі 50 повертати борги за курсом 5,05 буде особливо класно.
Одна надія - на президентське вето. Тим більше, що є відмінна підстава - явне порушення процедури. А то доводити в цій ситуації до суду - гниль ще та (та й МВФ відсутність вето ніяк не пробачить).
Тоді і буде у мене можливість визначитися, у складі якої фракції (а може, і ні в якій взагалі) я буду восени в Раді. Якщо вона до осені з такими рішеннями ще доживе.
А то ж піарники в черговий раз тупо прорахувалися. Ідея повернення по 5,05 популярна лише серед тих, що взяли валютні кредити, але їх у народі - незначна меншість. Інші ж, а величезну більшість складають саме вони, - таку дикість не сприймають. Так що ця частина народу для популістів втрачена.
Особливо ті, кого тепер кинуть вже самі кинуті дурною Батьківщиною банки.
Як втрачені для цієї Ради і всі, хто пов'язані з сільським господарством і кому збираються достроково заборонити спецрежим з ПДВ.
Втім, що стосується ПДВ, то тут, як я вже сказав, угрохали всіх. Скасують же, звичайно, скасують, але коли? З середини липня у депутатів законна відпустка до осені- так що скасовувати тоді вже буде нікому.
Ох, не зрозумію я народ, якщо він при всьому цьому не рознесе нас всіх нахрен вже в найближчі місяці. Або тижні. Або ...
Слава Україні!
Олександр Кірш
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
