Повідомляє Хвиля 01.03.2016 00:24
В Україні більше півсотні різних податків. За величиною вони співмірні із відрахуваннями у заможних європейських країнах. Через це бізнес і пересічні громадяни відмовляються їх платити. І податки замість наповнення бюджету спустошують його.
Поспілкувавшись із фахівцями агенції "МПП-консалтинг", компанії AFS, Української асоціації банків, ,було виокремлено 5 податків, які гальмують розвиток української економіки.
Такого рівня податки для України завеликі. Особливо для підприємств легкої промисловості, компаній із надання ремонту побутової техніки та фірм із перепродажів.
Якщо такі підприємства стануть відповідальними й сплачуватимуть ці податки в повному обсязі, то в них не лишиться прибутку. Вони працюватимуть у збиток. Тому українські малі та середні підприємства применшують у податкових звітах свої прибутки й платять менші податки.
Крупним компаніям важче приховати свій дохід, тому вони реєструють частку своїх активів за кордоном.
Наслідком високого податку на доходи підприємств є те, що, по-перше, підприємства розміщують активи за кордоном. По-друге, річні надходження до бюджету від Фіскальної служби, за різними оцінками, на 38-42% менші, ніж могли б бути.
Такий податок занадто великий для приватних підприємств. Адже крім нього потрібно заплатити у Фіскальну службу понад 20% страхового внеску. Тобто від 42 до 48 % кожної зарплати підприємство має віддати податківцям. Такий стан речей робить збитковими підприємства. Тому вони платять працівниками зарплату "у конвертах".
Для економіки наслідком такого стану речей є зниження ефективності банківської системи. Адже більшість українців немає офіційного доходу. Отже, не може взяти кредит у банку. Відповідно банки мають малий відсоток потенційних клієнтів і не розвивають ринок кредитування. Це гальмує реальний сектор економіки. Падає збут вітчизняних машин і нерухомості. Ще одним негативним наслідком є посилення тіньової економіки. Підприємства, щоб виплатити працівникам зарплату "в конвертах" переводять гроші із електронних рахунків у готівку. Роблять це через нелегальні конвертерні центри. За послугу платять 6-8 відсотків від переведеної суми. У державну казну нічого не потрапляє. Дефіцит пенсійного фонду щороку збільшується.
Цей податок ввели у квітні 2014 року. Він є складовою закону про запобігання економічної катастрофи. Його метою було збільшення доходів до бюджету, а також збільшення відсотку зайнятості серед молоді. Частково він приніс результати у держустановах. У приватних — ні. Власники підприємств стали платити хорошим фахівцям на пенсії зарплату "у конверті". У Фіскальну службу нічого не перераховують.
Під податок на розкіш потрапляють багато чиновників, бізнесменів і власників крупного бізнесу. 85-89% із них його не сплачує через дві причини. По-перше, своє рухоме майно вони реєструють на свої компанії. Й таким чином ухиляються від сплати коштів у Фіскальну службу. По-друге, Фіскальна служба немає ні бази даних про продаж речей розкоші в Україні, ні механізму стягнення необхідних коштів. Тому більшість економістів вважають цей податок популістським. Його прийняли виключно для того, аби задовольнити запит суспільства й продемонструвати справедливість влади.
Без цього податку доходи вітчизняного бюджету впадуть на 40%. За останні 20 років економіка країни стала ПДВ-залежною. Пропорційно з тим, як знижувалися надходження до бюджету від реального сектора економіки, збільшувалися від ПДВ. У кінці 1990 - середині 2000-х років був пік споживання українцями імпортних товарів. Це збільшило притік коштів від ПДВ.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
