Одне з перших місць, де діяло гетто в Галичині, було в Тернополі. Якщо точніше, то в південній його частині. На сьогодні його межі проходили вулицями Львівська, Шептицького, Руська, Срібна і Площа Ринок. Саме тут, за свідченням історичних джерел, було розташоване з 5 вересня 1941 до 20 червня 1943 року гетто.

Щоби хоч трішки уявити становище ув’язнених, варто дізнатися лише деякі подробиці з тих страшних часів. Євреям на день видавали по 100-150 грамів сурогатного хліба й тарілку гарячої їжі. В’язням забороняли виходити за межі гетто, купувати харчі чи отримувати передачі з волі. Їх змушували важко працювати – гонили на заготівлю деревини, дорожні роботи, залучали до очищенні міста від нечистот. Жінок, дітей і людей похилого віку розстрілювали поблизу Петриків, за 2 кілометри від Тернополя.

Хворих ніхто не лікував. А таких щоразу більшало через погане харчування і страшні побутові умови та виснаження. Щодня в гетто помирало 100-150 в’язнів. Однак гестапівці на це не зважали. У деяких випадках хворих навіть розстрілювали. А під виглядом відправки на роботу ув’язнених цілими групами (300-500 осіб) вивозили на машинах і вбивали. Так гестапівці провели п’ять винищувальних акцій.

Місце масового розстрілу евреїв під час Другої світової війни

І от нині, за кількадесят років після тих страшних події на тернопільській вулиці, під кількома метрами землі якої спочивають кістки невинно замучених людей, звели житловий будинок. Зробила це компанія “Набережний квартал”. А щоб продати своє творіння, вирішила спокусити тернополян дешевою ціною. Ми, звичайно, все розуміємо, але пропонувати комусь придбати житло на цвинтарі – це вже занадто. По-перше, це якось неетично, це вияв неповаги до наших предків. А по-друге, як свідчить практика, мешканці житлових масивів, побудованих у таких місцях, будуть неминуче піддаватися впливу негативної енергії. Не треба бути екстрасенсом, щоби відчувати якісь потойбічні впливи. За даними статистичних звітів, мешканці таких будинків набагато частіше стають пацієнтами психіатричних лікарень, ніж ті, хто живе в будинках без похмурої історії. Згідно з даними статистики, серед мешканців злощасних будинків є чимало тих, хто стає алкоголіком, наркоманом або раптово покінчує життя самогубством.

Яскравий приклад того, як влада не дала забудівнику порушити вічний спокій загиблих, дала Вінниця. Кілька років тому одна фірма вирішила звести житловий будинок на місці єврейського цвинтаря. Коли рили котлован, наткнулися на захоронки, а неподалік знайшли могильні плити. Міська влада, дізнавшись про це, заборонила проводити будь-які роботи. У Тернополі також міська влада скасувала дозволи на зведення житлового будинку від «Набережного кварталу». Оформлення цих квартир буде провести не можливо. До того ж звичайні тернополяни можуть отримати крім офіційних проблем ще і потойбічні небезпеки.