Повідомляє Патріоти України 13.12.1901 22:47
Зараз як ніколи гостро стоїть питання цензури. Держави блокують неугодні сервіси і закривають доступ до блогів, видаляють статті з критикою влади. Проблема в тому, що сьогодні у інформації є конкретна адреса. Можна заблокувати домен і все. Можна заблокувати вашу улюблену соціальну мережу: Твіттер і Фейсбук, і люди не зможуть оперативно координувати свої дії і спілкуватися, як вони звикли це робити.
Що робити? У майбутньому треба прагнути до того, щоб у інформації не було конкретної адреси. Інформація повинна існувати окремо від сервісів. Це повинен бути якийсь новий формат, який не можна буде контролювати. Ви зможете щось писати в будь-якій програмі, а інші люди зможуть отримувати ваші повідомлення, читати ваші статті або дивитися фотографії в різних програмах і на різних сервісах. Проблема багатьох сервісів в тому, що вони поєднують в собі функції виробництва і розповсюдження контента. Тобто, Фейсбук вам показує те, то ваші друзі пишуть на Фейсбуці. Твіттер показує вам те, що люди пишуть в Твіттері. Якщо хтось пише щось лихе в Твіттері, можна Твіттер заблокувати, і проблема буде вирішена.
Людина позбудеться своєї аудиторії і можливості з нею спілкуватися. Крім того, нинішні сервіси виробництва контенту влаштовують цензуру! Тобто, Інстаграм не дозволяє дівчині показати світу груди, а Фейсбук банить взагалі з любого приводу. Здавалося б, яке Фейсбуку справа, що Христина з відділу кадрів хоче показати свої груди колегам по роботі? Якщо колегам це здасться обурливим, вони відпишуться від Христини. Але ж ні. Фейсбук - не просто майданчик для спілкування, він намагається ваше спілкування контролювати. Чому? Він боїться, що якщо користувачі будуть погано поводитися, сервіс закриють. Так як користувачі його і він за них відповідає.
Треба розділити виробництво і доставку контента. Як це зараз відбувається, наприклад, з електронною поштою. Тобто, поштова програма потрібна просто для відправки повідомлень. Якщо якийсь сервіс відправки пошти блокують, ви можете спокійно перейти на інший і продовжити обмінюватися листами з вашими адресами. Ніяка цензура не може заборонити вам користуватися електронною поштою. Чи може цензура заборонити поштового сервісу відправити фотографію грудей Христини по електронній пошті колегам? Ні, не може.
Як відбувається сьогодні? Ви, як користувач, виробляєте контент. Ви пишите на різних сервісах, скрізь у вас своя аудиторія. В окремих випадках вдається налагодити крос-пости в різних соцмережах, але це не завжди зручно. Ви робите фотографію і хочете донести її до максимальної кількості ваших друзів / читачів. Ви йдете і розміщуєте її на десятці сайтів. Окремим друзям ви відправляєте її поштою або через месенджер. Як могло б бути? Уявіть, що ваші читачі прив'язані не до сервісу, а конкретно до вас. У вас є якийсь мережевий ідентифікатор. Люди підписуються не на вас в Фейсбуці або не на вас в Твіттері, вони підписуються просто на вас. Далі споживач інформації вибирає собі сервіс, через який він буде отримувати контент від цікавих йому виробників, і все.
При цьому сервіс займається тільки доставкою контенту, як поштова програма. У виробника контенту може бути своя програма для виробництва. Наприклад, фотограф може робити фотографії в Інстаграмі, а споживач буде дивитися ці знімки у себе в Твіттері. Стає неважливо, де ви виробляєте контент. Споживачеві контенту теж стає простіше жити. Йому більше не потрібно перевіряти десятки сайтів, щоб почитати улюблених авторів і дізнатися новини. Всю інформацію він буде приймати з однієї програми. І пошту, і смс від дружини, і твіти Олега Кашина, і останні новини, і відео-трансляції. Ще маленький приклад.
У Apple є свій формат відправки повідомлень АйМесседж. Прив'язка користувача йде за телефонним номером. Коли я пишу Повідомлення Олегу Кашину, я не замислююся, онлайн він зараз чи ні. Якщо Олег не онлайн, програма автоматом доставить моє повідомлення як СМС. Аналогічна ситуація має статися з виробниками новин. Вона вже відбувається, але поки в незручній формі. Наприклад, я дивлюся відео багатьох телеканалів не по телевізору, і не на сайті телеканалу, а на Ютубі. Мені там зручніше. Мені все одно, який дизайн сайту телеканалу, я його ніколи не бачу.
Новини я читаю в Фесбуці і дуже рідко переходжу на сайт видання. Навіщо мені десятки новиневих сайтів перевіряти, якщо я можу налаштувати свою стрічку в Твіттері? Як споживач я абсолютно не переживаю, якщо сайт мого улюбленого видання заблокують. Я продовжу отримувати контент від видання через інші джерела, і контролювати цей процес ніхто не зможе.
Виробник контенту повинен бути незалежний від майданчика. Сьогоднішні соціальні мережі виступають в ролі непотрібних посередників. Скоро забудуть, що таке Твіттер або ЖЖ, що таке різні новинні сайти і відеохостінги. При зустрічі ви не будете питати людину, чи є він у Фейсбуці або в Твіттері, який месенджер стоїть у нього на телефоні: Вайбер або телеграм. Ви будете просто питати його ідентифікатор, підписуватися на нього і отримувати всю необхідну інформацію через будь-який зручний вам сервіс. За серця і гаманці користувачів битимуться компанії, які надають зручні сервіси для лову й упаковки інформації.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
