Переважна більшість українців через дуже різке падіння доходів за останні два роки проводить ці свята в Україні, а не за кордоном. А для святкування в Україні потрібні гривні, тому тенденція, навпаки, зворотна: люди обмінюють свої останні валютні заощадження на гривні, тож зараз на роздрібному ринку підвищений попит саме на українську грошову одиницю.

Щодо націоналізації "ПриватБанку", то вона проводиться в гривнях, а не в доларах чи євро. Окрім того, ніякого прямого зв'язку між докапіталізацію цього банку і девальвацією гривні не може бути, адже панічної ситуації, коли вкладники докапіталізованого "ПриватБанку" масово біжать знімати всі вклади і міняти їх на валюту, немає. Якби такі тенденції були, от тоді справді можна було б пояснювати знецінення гривні як наслідок докапіталізації і націоналізації "ПриватБанку".

Девальвація, яка зараз відбувається, – штучна. Її мета одна – досягнути інфляційного ефекту, за рахунок якого йде наповнення як державного, так і місцевих бюджетів. Поза тим, паралельно задовольняються апетити знаменитих експортерів – вони ж головні фінансово-промислові групи, вони ж власники чинних парламентських політичних сил і "покровителі" тих політиків, які перебувають на вершині влади.

Прогнозувати курс наразі неможливо, бо в нас немає бази прогнозування, а саме курсової стратегії. Все відбувається в ручному режимі. Єдиний орієнтир – це прогноз курсу, закладений в бюджеті, який складає 27,2 гривні за долар. Однак він дуже умовний. По-перше, ми бачимо, що курс на роздрібному ринку вже далеко не такий. По-друге, подібний орієнтир був і у бюджеті 2016 року, встановлений у межах 24,1-24,4 гривні за долар. Однак в реальності він був зовсім іншим. Тому навіть курс, закладений у бюджеті, не може бути базою прогнозування. А передбачати наслідки ручного режиму, в якому працює як Нацбанк, так і уряд, нереально. Всі прогнози будуть лише фантазіями.