Повідомляє Обозреватель 16.03.2016 19:38
Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст меморандуму з Україною за програмою кредитування на 17,5 мільярди доларів. В рамках цього договору Україна взяла на себе зобов'язання щодо зменшення інфляції, повідомляє "Слово і Діло".
У меморандумі зазначається, що український уряд бере на себе як зобов'язання зниження рівня інфляції, скорочення державного боргу і усунення дефіциту НАК "Нафтогаз України".
Так, до середини 2016 року Україна повинна зменшити рівень інфляції до однозначного числа, до 2020 року - знизити рівень держборгу до 71% ВВП, а до 2017 року - усунути дефіцит бюджету "Нафтогазу" через підвищення цін на природний газ, який триватиме до квітня 2017 року.
Першу перевірку виконання цих зобов'язань МВФ проведе влітку цього року, а саме в середині червня.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", експерти назвали три варіанти розвитку економіки України без допомоги МВФ.
Україна може зупинити падіння економіки без допомоги кредиторів за умови проведення ефективних реформ. Експерти вважають, що для цієї мети буде досить реалізації трьох кроків. Про це повідомляє "Сегодня".
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко говорить, що гроші Міжнародного валютного фонду потрібні, але не приносять користі, поки не подолана корупція у владі. "У нас щорічно розкрадається до $ 20 млрд. Це практично ще один державний бюджет", - підкреслює він.
Перший варіант розвитку економіки без траншей МВФ запропонував президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, економіка почне активно розвиватися навіть без чужих грошей, якщо бізнес вийде з тіні (там його зараз - до 50%). А для цього влада повинна знижувати податки. "Податок на додану вартість - з 20% до 18%, як в країнах, що розвиваються. Податок на прибуток - з 18% до 15%. Але головне - зменшити ще значніше кількість бізнесменів, які працюють за спрощеною схемою оподаткування, - саме тут головна причина тіні , і перевести їх на загальну схему сплати податків. А "спрощенку" залишити тільки сфері послуг і дрібної торгівлі - там це об'єктивно необхідно ", - упевнений Охріменко.
Експерт прогнозує, що тимчасове падіння доходів держбюджету, викликане зменшенням податків, буде компенсовано вже через рік - зростанням легальної сфери бізнесу, так як працювати в тіні йому стане невигідно. А в перший рік для виплати зарплат бюджетникам і пенсій пенсіонерам можлива незначна емісія гривні, що не розкрутить інфляцію.
Схожої думки дотримується головний економіст Андрій Блінов. На його думку, перебої з кредитами МВФ для України не найнебезпечніше - адже в разі успішного реформування економіки у нас з'явиться доступ і до інших ринків капіталу. Але в разі відмови від реформ гроші країна не отримає ні від кого.
Деякі експерти, втім, наполягають, що податкова реформа буде ефективною лише у співпраці з МВФ - адже їх транш допомагає, в першу чергу, стабілізувати курс гривні. "Дефіцит держбюджету, який обов'язково збільшиться в перші роки, якщо знизити податкове навантаження на бізнес, може бути подоланий тільки за рахунок міжнародних позик і коштів інвесторів. Але для цього потрібно встановити прозорі правила ведення бізнесу", - нагадує Устенко.
Другий альтернативний варіант розвитку української економіки передбачає активізацію ще одного внутрішнього джерела доходів, обсяги яких цілком можуть змагатися з траншем МВФ. Йдеться про приватизацію залишився в держвласності майна.
На 2016 рік Кабінет міністрів запланував продати 25 підприємств в енергосекторі, хімічної галузі, портової інфраструктури. Першим повинен піти в приватні руки Одеський припортовий завод, потім - "Центренерго", "Укрспирт", підприємства машинобудування. Всього за держмайно влада сподівається виручити від 17 до 30 млрд грн.
Однак експерти скептично оцінюють і терміни проведення приватизації, і те, що виручені гроші не будуть безглуздо розтрачені, і те, що продані ці підприємства будуть на прозорих аукціонах. "Підприємства, зношені більш ніж на 40-50%, не представляють інтересу для серйозного інвестора, так як доведеться занадто багато вкладати в їх модернізацію. Навіть обладнання Одеського припортового заводу зношене на 80%. Тому за більшість об'єктів вдасться виручити набагато менше, ніж планується . Але продавати треба за будь-яку запропоновану ціну і якомога швидше - тоді держава швидше отримає віддачу у вигляді податків ", - говорить екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький. До того ж реально запущені в роботу підприємства - це нові робочі місця та інвестиції в розвиток регіонів.
Охріменко же вважає, що настав час для продажу землі сільськогосподарського призначення, причому великим закордонним агрохолдингів. Зараз там, де вони орендують десятки тисяч гектарів, до них бажає потрапити на роботу безліч селян. Іноземні фірми застосовують сучасні технології та пропонують високі і офіційні зарплати. Експерт упевнений, що, отримавши землю у власність, бізнесмени зможуть збільшити виробництво і експорт дешевої і якісної української продукції на нові ринки, перш за все в Індію та Південно-Східну Азію.
Третім варіантом стабілізації економіки країни без допомоги кредиторів аналітики називають вільні економічні зони (ВЕЗ), створені за прикладом китайських. Промисловість в таких зонах платить податки за пільговими ставками, але недоотримання коштів до бюджету компенсується припливом інвестицій і створенням нових робочих місць. Організовувати СЕЗ варто в прикордонних регіонах: Одеській, Миколаївській областях та західних регіонах.
Суть роботи зон, за словами Охріменка, проста: інвестори, які відкривають там бізнес, звільняються від ПДВ на ввезене обладнання, використовують місцеву робочу силу, сплачуючи їй реальну зарплату, не платять податки на прибуток, вкладену в розвиток виробництва в Україні, і мають право на репатріацію (ввезення і вивезення) капіталу і заробленого прибутку, з якої сплачено податки, без будь-яких обмежень. Але ці товари не можуть продаватися на території України, щоб не було нерівної конкуренції з вітчизняним бізнесом - тільки вивозитися за кордон.
Лисицький також вважає, що схема може заробити, але тільки якщо Верховна Рада поквапиться з прийняттям законів, які дозволяють таку діяльність.
Може допомогти в наповненні бюджету та створення закритих ігрових зон - таких, які функціонують в США, Грузії та багатьох інших країнах. "Казино треба легалізувати. Все одно вони діють підпільно, а держава втрачає гроші. Але необхідно створити зрозумілу, фіксовану схему сплати податків з їх доходів, щоб не було потреби в контролюючих органах. Тоді у нас з'явиться додаткове джерело доходів для скарбниці", - говорить Лисицький.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше МВФ висловив незадоволеність тим, як українська влада бореться з корупцією.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
