Міф про дефолт України

Фото rusmirzp.com

Ось читаю заголовки російських ЗМІ про так званий «дефолт України» і у мене виникає відчуття паралельній реальності. Причому паралельної не тільки реальності всього решти світу, а й власним російським фінансовим спеціалістам.

 

Заголовки російських ЗМІ про дефолт України:

 

Заголовки российских СМИ по дефолту Украины

 

Замміністра фінансів РФ Сергій Сторчак виявився прав. Ось ще вчора він заявив журналістам, що Україна днями оголосить мораторій на виплату Російських боргів, і потрапив в точку. А ще він заявив, що Україна зробить це, щоб «залишатися в правовому полі», тобто щоб не платити на законній підставі. А ще, перед цим він заявив, що які б рішення не приймали у цій справі МВФ і суди - Україна платити не буде. І нічого з цим поробити не можна, так само як і немає ніяких способів змусити її платити.

 

Журналісти вислухали, перша теза про мораторій чесно передрукували, а от про інше писати не стали. Чи то начальство не веліло, чи то самі нічого не зрозуміли. Швидше - друге.

 

Ось давайте я вам і спробую пояснити, щоб зрозуміліше стало.

От є у України борг перед РФ на 3 млрд. Доларів. І в той же час його ніби як немає. Бо фактично кредит був виданий не країні - Україні, а особі, яка Україна представляло - президенту Януковичу. Ну щоб він їх Україні передав.

 

Формально, де юре - борг висить на Україні, тому що виданий уповноваженій України особі. Але Україні ці гроші так і не дісталися, бо зазначений Янукович повіз із собою в країну, що видала цей кредит, багато більше 3 млрд.

 

Ось така правова колізія: не визнати цього боргу світові фінансові органи не можуть, хоча б для того, щоб не створювати небезпечного прецеденту неплатежів. Але й карати Україну за невиплату в такій ситуації - теж невірно.


 
І МВФ приймає Соломонове рішення, борг України Росії визнати офіційним, але жодних заходів до України за невиплату цього боргу не застосовувати.

 

Термін «офіційний борг» в рамках МВФ означає, що країна, яка не виплатила офіційний борг не може більше отримувати кредити МВФ і міжнародне фінансування. Тобто оголошується банкрутом, вірніше оголошує «дефолт» (оскільки термін «банкрутство» до країни непридатний).

 

Так от, у випадку з Україною ситуація така, що навіть у разі невиплати цих 3 млрд. Росії, Україна продовжить отримувати і кредити МВФ і міжнародне фінансування. Вона виконала всі формальності для цього. Вона прийняла розумні заходи для задоволення всіх своїх кредиторів - запропонувала всім однакові розумні умови реструктуризації боргу. Всі ці умови прийняли, Росія - ні. Значить з цього момент отримання боргу - це вже проблема тільки Росії - сама адже відмовилася.

 

Тобто ніякого дефолту України немає. А заголовки російських ЗМІ про те, що «Україна визнала свій дефолт» - це просто спроби повторити слово «халва», щоб в роті стало солодко.

Росія подає на Україну до суду, заздалегідь заявляючи, що суд виграє. Це правда - виграє. Суд визнає, що Україна винна Росії 3 млрд баксів. Точно так само як і раніше МВФ визнав, що повинна. Рівне з тими ж самими підсумками, що й визнання МФВ. Повинна де юре, але платити - не повинна.

 

Резонів чому не повинна - купа, але найочевидніший лежить на поверхні. Росія теж повинна Україна і повинна набагато більше 3 млрд. За деякими оцінками - в районі 1 трильйона доларів. За сукупністю всього, що накоїла, починаючи з 2014 року.

Поки мова йшла просто про погашення взятого офіційного кредиту, то погасити його можна було тільки одним способом - перерахувавши гроші Росії, ніяк інакше. Коли ж справа виходить на судовий рівень, то рішення суду кардинально змінює статус «боргу», це буде вже не «офіційний кредит в рамках МВФ», а «сума, яку належить погасити за судовим рішенням». Яка буде гаситися вже не шляхом виплат Росії, а шляхом «заліку» в рамках російського боргу України.

 

Саме така склалася міжнародна судова практика виконання таких рішень.

Іншими словами, якщо Росія виграє проти України справу в суді, то де юре це означатиме, що Україна більше нічого не винна Росії, це буде автоматично означати, що тепер Росія повинна Україні на 3 млрд. Менше.

 

Ось саме це і намагався донести до всіх Сергій Сторчак, коли пояснював на прес конференції, що в наших інтересах домовитися з Україною до суду, що він дуже сподівається на це. Але його, як звичайно, ніхто не почув.

 

Андрій Шипілов


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

новини бізнес компаньйон