Повідомляє Нова Тернопільська газета 27.02.2017 18:56
Тернопілля якось не прийнято відносити до проблемних регіонів щодо екологічної безпеки. Як правило, наша область входить до двійки-трійки лідерів рейтингу в Україні за цим показником. Однак, і у нашому регіоні є певні проблемні моменти, на які не слід закривати очі, адже розплата прийде дуже щвидко. Однією з таких проблем є прогресуюче маловоддя, що буквально висушує наш край. Чимало сіл, насамперед у південних районах нашої області, вже зіткнулися з проблемою добування води, а у деяких населених пунктах вода торік вже стала виключно привозною.
Як вважають начальник управління екології та природніх ресурсів ОДА Орест Сінгалевич та заступник начальника цього управління Олександр Панчук, проблема маловоддя дуже гостра і потребує негайних кроків щодо вирішення. Отож, їм слово.
Орест Сінгалевич: — В останні три роки в області спостерігається період маловоддя і це видно навіть візуально. Тому Тернопільська обласна державна адміністрація одним з пріоритетів своєї діяльності визначила збереження водних ресурсів, раціональне їх використання та покращення їх стану.
Нині на Тернопіллі нараховується 1400 річок загальною протяжністю понад 6000 км, а також 26 водосховищ загальною площею 3,5 тис. га та 886 ставків площею 5,6 тис. га. І, на жаль, останнім часом спостерігається суттєве обміління багатьох річок та водойм, а деякі малопотужні річки й потічки вже взагалі висохли. І, як не прикро це констатувати, ми поки не можемо втрутитися у ці явища, адже антропогенний вплив на навколишнє середовище призвів до низки кліматичних змін, у тому числі й до нерівномірного випадення опадів. До недавнього часу такого явища у нас не було, тому підземні горизонти, ґрунтові та поверхневі води поповнювалися значно рівномірніше. Нині ж ми часто маємо катаклізми — три місяці посухи, а потім буревій з великою кількістю опадів. Вода не затримується, а транзитом проходить у Дністер чи Дніпро, а потім і в море. А на наших землях маловоддя як було, так і залишається.
Дійшло до того, що воно сягнуло підземних горизонтів, спостерігається зниження їх дебету і, на жаль, гідрологічні прогнози поки невтішні. Тому найближчим часом стабілізації ситуації очікувати не доводиться. На щастя, цьогоріч була більш-менш сніжна зима, отож, відбулося бодай насичення верхніх горизонтів, але стратегічно на ситуацію це не вплине, і, повторюся, прогнози на подальший розвиток подій поки невтішні.
— На природні явища неможливо вплинути, але чи можна бодай дещо покращити ситуацію?
Орест Сінгалевич: — Ми ставимо першочергове завдання раціонального використання того, що в нас ще залишилося, а також вживаємо заходи загально-екологічного плану (лісові насадження, створення гідроакумулятивних ставків у сухих луговинах, а також відновлення боліт). Велику увагу також приділяємо розчистці русел річок, що також дає значний ефект.
Хотів би відмітити стратегічну лінію ОДА та зокрема нашого управління щодо ремонту та будівництва гідро-очисних споруд. Сталося так, що майже всі гідро-очисні споруди в нашій області були збудовані ще в часи СРСР і кілька десятиліть експлуатувалися аби як. Їх технічний ресурс давно вичерпався, а фінансування робіт з відновлення цих споруд добитися було нереально.
Причому статистично загальна ситуація була далека від критичної, адже основну частину стоків в області продукує Тернопіль, а в обласному центрі очисні працювали без особливих проблем, тому й загальна ситуація в області статистично була непоганою. Але якщо диференційовано підійти до інших населених пунктів Тернопілля, то побачимо жахливу картину, коли бруд просто стікає до річок і, за невеликим винятком, очистка практично не проводилася.
Така ситуація змусила нас застосувати дещо нетрадиційний метод — ми примусили підприємства, які здійснюють найбільші стоки, розробити графіки приведення гідро-очисних споруд до належного стану і забезпечення режиму очистки. І це подіяло, адже невиконання цих графіків приводило до автоматичного не продовження дозволів на водокористування. А самовільний забір води, у свою чергу, призводив до величезних штрафних санкцій. Таким чином, за кілька років вдалося практично на 100% охопити проектами будівництва нових і ремонту діючих каналізаційних станцій всю область.
А наступним кроком стало будівництво каналізаційних станцій. На щастя, у цьому плані нас підтримав голова ТОДА Степан Барна. Він не раз заявляв, що будівництво каналізаційних очисних споруд має бути пріоритетом у нашій області і керівник області справді притримується такого напрямку.
— А скільки каналізаційних станцій уже збудовано або відремонтовано останнім часом?
Олександр Панчук: — Відзначу, що скиди ЖКГ становлять приблизно 80% від усіх забруднень водних ресурсів. Тому їх ремонт та будівництво є першочерговим завданням. Отож, у 2015 р., завдяки появі проектно-кошторисної документації, було збудовано шість каналізаційних очисних споруд, що розташовані у райцентрах або містечках і селищах міського типу, де є централізоване водопостачання. А минулого року ми додали ще п’ять таких об’єктів. Тобто за два роки ввели в експлуатацію 11 каналізаційних очисних споруд, тоді як за попередні два десятки років жодного такого об’єкта в області ані збудували, ані відремонтували.
Одинадцять нових об’єктів, за нашими підрахунками, дозволили за добу очищати 2800 куб. м зворотніх вод, які до того скидалися без очистки в поверхневі води. При маловодді таке забруднення ще збільшувало техногенний тиск на водні об’єкти, адже розведення скидів з кожним роком зменшується.
— Одинадцять нових каналізаційних очисних споруд — наскільки це великий внесок до покращення довкілля нашої області?
Олександр Панчук: Давайте рахувати разом, якщо в області нині є більше 30-ти таких об’єктів, то одинадцять — десь третина від загальної кількості. І це зроблено протягом двох років. Відзначу, що цього року на конкурс об’єктів, які будуть фінансуватися з Держфонду регіонального розвитку, подано ще 18 таких споруд. Тобто можемо сподіватися, що цьогоріч відбудують ще кілька очисних станцій. Якщо зауважити, що до 2015 р. на цілу область працювали на більш-менш задовільному рівні лише 5 очисних об’єктів, то зрозуміло, що ми за короткий вийшли на дуже високі показники.
Орест Сінгалевич: — Я би ще відзначив факт, що позиція місцевої влади щодо очистки водних ресурсів останнім часом значно змінилася. Тепер уже всі зрозуміли важливість цієї проблеми і самотужки намагаються шукати джерела фінансування таких проектів. Більшість місцевих голів громад налаштовані і зацікавлені уже найближчим часом вирішити цю проблему і, якщо ситуація буде змінюватися такими темпами, то гадаю, що до кінця 2020 року нам вдасться повернути чистоту річкам та водоймам області. І нинішній безлад залишиться у минулому.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
