Хто з народних депутатів рятує позичальників банків і провокує девальвацію

Фото з відкритих джерел

Верховна Рада ухвалила досить нетипове рішення, відправивши на третє читання законопроект №1558-1 «Про реструктуризацію зобов`язань за кредитами в іноземній валюті». У цьому документі, нагадаємо, передбачено реструктуризацію усіх споживчих позик у валюті для фізосіб через конвертацію їх у гривню за курсом, що діяв на дату укладення договору зі збереженням процентної ставки, вказаної у договорі. Курсова різниця при цьому має списуватися банками.

 

Цей документ розглядався нардепами дуже складно. Багато разів до нього поверталися. Така наполегливість депутатів не в останню чергу була зумовлена мітингом під стінами ВР, учасники якого вимагали ухвалення законопроекту та називали себе саме валютними позичальниками (хоча є сигнали, що серед них, як мінімум, чимало «професійних» протестувальників, які відвідують подібні заходи за гроші). А щоб бути «переконливішими», вони перекрили вулицю Грушевського та палили шини. Були навіть намагання прорватися до парламенту.

 

У будь-якому разі законопроект №1558-1 не був ухвалений в цілому. За нього в другому читанні та в цілому проголосували 184 нардепи (перелік конкретних прізвищ дивіться тут).

 

Серед них, зокрема, досить відомі загалу
- з «Блоку Петра Порошенка» - Боголомолець О., Вадатурський А., Добродомов Д., Дубневич Д., Дубневич Я., Каплін С., Князевич Р., Кутовий Т., Павелко А., Томенко М. тощо;
- з «Народного фронту» - Гаврилюк М., Вознюк Ю., Геращенко А., Дзендзерський Д., Соляр В. тощо;
- з «Самопомочі» - Березюк О., Гопко Г., Соболєв Є., Острікова Т. тощо;
- з «Батьківщини» - Соболєв С., Луценко І., Кожем’якін А., Тарасюк Б., Кириленко І. тощо;
- з «Радикальної партії» - Ляшко О., Огнєвіч З., Рибалка С., Корчинська О., Кошелєва А. тощо;
- з групи «Відродження» - Барвіненко В., Кулініч О., Пресман О., Ничипоренко В. тощо;
- з групи «Воля народу» - Єремеєв І., Литвин В., Мельничук С., Бандуров В. тощо;
- з «Опозиційного блоку» - Королевська Н., Вілкул О., Долженков О., Ларін С., Папєв М., Шпенов Д., Дунаєв С., Скорик М. тощо;
- з позафракційних – Гройсман В., Герега О., Іллєнко А., Левченко Ю., Міщенко С., Парубій А., Осуховський О., Філатов Б., Парасюк В., Береза Б., Дерев’янко Ю., Балога В. тощо.

 

Ті громадяни, які мають валютні кредити, можливо, вважають цих депутатів «рятівниками» (хоча твердження насправді певним чином дискусійне, з огляду на нижче зазначене).

 

А от для вкладників банків і платників податків вони можуть бути шкідниками-популістами, рішення яких ставить під загрозу (особливо, якщо вони проголосують за відповідний документ у третьому читанні) стабільність банківської системи, неминуче ускладнить повернення депозитів, завдасть банкам мільярдні збитки, через що в т.ч. державі доведеться рекапіталізовувати фінустанови.

 

Це не лише звузить можливості для фінансування соцпрограм та Збройних Сил, але й у цілому потребуватиме збільшення емісійного фінансування держказни з боку Нацбанку.

 

У свою чергу цей чинник призведе до розкручування інфляції та поглиблення девальвації. Вже не кажучи про те, що одночасна конвертація валютних позик по всій банківській системі може спровокувати масовий вихід банків на валютний ринок для купівлі валюти, щоб належно збалансувати свої валютні позиції. А це - додаткові ризики для курсу, причому дуже значні, оскільки йдеться про додатковий попит на рівні кілька мільярдів доларів.

 

І як тут не повірити, що акції на кшталт «фінансового майдану» (хоча частина з їх учасників дійсно реальні валютні позичальники, - ред.) активно підігріваються кремлівською п’ятою колоною?

 

Нагадаємо, як повідомляв FINBALANCE, в Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ передбачено зобов’язання української влади підтримувати «добровільний переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів, що дотепер обслуговуються позичальниками, які виконують свої зобов’язання, намагаючись побороти скрутне становище».

 

«Держава та НБУ не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками, одночасно забезпечуючи справедливий процес. У цьому зв’язку, якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на набуття чинності цим законом», - підкреслюється в документі. 


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

новини бізнес компаньйон