— Пані Фатімо, ви — людина бізнесу, розумієте ризики і адекватність доходу. Як могли довірити свої гроші шахраям із “Хелікса”?

— Заманив мене у “Хелікс” авторитетний у Рівному чоловік. Розповів про великі доходи: вкладаєш на місяць 5000 доларів — одержуєш 1000 доларів “навару”. На початку минулого року я вклала у “Хелікс” кілька “порцій”, а 1 квітня найбільшу суму — 30 000 доларів. Місяць-другий отримувала обіцяні відсотки, а потім раптом усе припинилося. Найбільша сума — це гроші від нашого з чоловіком бізнесу, які я зняла з депозиту, а ще поставила під заставу золото. На жаль, як і більшість вкладників, “обпеклася”… Нам показували відео, як Нагута підписує на Кіпрі угоду про співпрацю з іноземними компаніями, показували “документи” з печатками, а насправді усе це було лише для замилювання очей і заманювання наївних “лохів”.

— Ви спілкувалися з кимось із “верхівки” піраміди?

— До Рівного приїжджали двоє тернополян, які досягли високого рівня у компанії (до речі, одному із них нещодавно правоохоронні органи оголосили підозру). Розповідали, як починали свою діяльність, один навіть читав лекцію у мене вдома. Незадовго до того, як “Хелікс” збанкрутував, вони ще приїжджали до Рівного, я запросила їх на шашлики. Сподівалася, що вони дадуть можливість людям заробити, а виявилося — “кидалово”. Щоправда, я думаю, вони й самі не знали до кінця підлого плану Нагути. Вони просто активно працювали, залучили багатьох вкладників… За великим рахунком, у піраміді вони — ніхто.  Думаю, навіть Нагута там нічого не вартий. За “Хеліксом” стоять великі акули. Щоб крутити таку відверту аферу, потрібно мати серйозний “дах”.

— Ви комусь віддали гроші, той — ще комусь… Чи  знаєте, хто був крайній у вашому ланцюжку?

— Найбільшу суму я віддала хлопцеві із Чернівців. Кому він далі заносив, — не знаю. Я повелася на те, що він продавав акції (так звані “хелікси”) за нижчою ціною. Очевидно, розумів, що буде крах, а я клюнула… Знаю, що він вклав у піраміду
70 000 доларів. Я дещо меншу суму віддала шахраям “Хелікса” — понад 50 000 доларів. Не повернула назад 41 000 доларів.

— Коли ви зрозуміли, що втрапили в аферу?

— Коли Нагута почав виставляти фотографії з курортів. Ми тут чекаємо-не дочекаємось обіцяних відсотків, а він круто відпочиває, розважається. А ще мене обурило, що Нагута називав простих людей “крисами”. Такі висловлювання — нижче людської гідності, я тоді зрозуміла, що він — непорядна людина. Завалився “Хелікс” після того, як “платинова” та “золота” верхівка з розмахом відсвяткувала другу річницю компанії в Дубаї. Насправді вони святкували перемогу над обдуреними людьми — “крисами”…

— Маєте якісь документи, що підтверджують ваші внески?

— Копії електронних кабінетів — усе це я передала в поліцію. Однак невідомо, якою мірою вони слугуватимуть доказовою базою. Чоловік і брат відраджували мене вкладати гроші в “Хелікс”, та я їх не послухала… Уже згодом вони пояснили мені, що таке віртуальні гроші: вимкнув комп’ютер — нічого нема. Через це у нас із чоловіком погіршилися стосунки. Коли я збагнула, що все втратила, здавалося, збожеволію. Досі не можу повірити, що влізла в таку аферу. Чоловік спершу розраджував мене, але з кожним днем напруження між нами ставало гострішим. Якби не діти, то навіть не знаю, чи змогла б впоратись з цим усім. У мене шестеро дітей (одна донька — інвалід) та семеро онуків, задля них усе життя невтомно працюю. Мій покійний батько — азербайджанець, мати — єврейка, нині живе в Ізраїлі.

— Яким бізнесом ви займалися?

— 25 років ми з чоловіком розкручували свою справу і дійшли до такого рівня, що у Рівному нас навіть називали “курячими магнатами”. Мали кілька торгових точок, магазин, де реалізовували м’ясо, сир і масло, розгорнули переробну галузь —  виготовляли домашні ковбаси. А починали у 90-их із продажу кавунів, соняшнику (усміхається — авт.). Останніми роками стало важко конкурувати, і ми продали бізнес. Частку кровно зароблених грошей я віддала “Хеліксу”…

— Як гадаєте, зможете повернути свої гроші?

— Чесно кажучи, не вірю. У нашій державі це неможливо. Схожих прикладів — тисячі, і жодного — на користь або в інтересах людей.

— Але ж у засновників піраміди вилучили кошти. Можливо, все ж зможете бодай щось повернути?

— Гроші, які знайшли у них, це лише крихти з того, що вони нагребли. Та і це, думаю, “славні” правоохоронці “роздерибанять”. Простим вкладникам нічого не дістанеться. У мене було чимало прецедентів, коли доводилося звертатися до міліції, і вони жодного разу не допомогли. Я все вирішувала сама. Три роки тому через конкуренцію в бізнесі викрали мого чоловіка. Ми працювали чесно, ставили низькі ціни і у нас було багато клієнтів — це багатьом не подобалося. Два місяці бандити утримували чоловіка. Із закордонних номерів телефонували і вимагали три мільйони доларів викупу! У мене і близько не було таких грошей. Міліція й СБУ зовсім не хотіли влазити у цю справу. Мені довелося самій вести переговори з бандитами, домовлятися про викуп. Врешті чоловіка відпустили. “Фатіма іде по трупах!” — казали знайомі про мою відвагу. А що ж наші “славні” правоохоронці? Вони після того порадили нам з чоловіком… виїхати з України. І це казали люди, які працюють у державній структурі, котра мала б нас, українських громадян, захищати!

— Чим тепер займаєтесь?

— Є сім’я, багато дітей, клопотів вистачає.

— Ви теж когось залучали до “Хелікса”? Не погрожують вам нині?

— Мої сусіди, дідусь і бабуся підписалися на мене в “Хелікс”, довірили 600 доларів. Два місяці їм виплачували відсотки, а коли припинили, мені довелося з власних грошей повернути їм вкладене. Ще одній жінці я повернула 500 доларів зі своєї кишені. Не хочу бути винною, щоб вважали, що я аферистка. Буду голодна, але поверну людям те, що вони через мене віддали шахраям із “Хелікса”.

— Які історії потерпілих ви чули?

— Одна матір-одиначка віддала останніх 300 доларів. У знайомого рівнянина, який віддав “Хеліксу” велику суму, після краху піраміди два місяці була жахлива депресія. “Тримайся, хлопче! У тебе сім’я!” — казала я йому. Помалу відійшов. “Хелікс” — це “махіна”, у якій оберталися величезні гроші. Видавалося, молодь із таким азартом працює, я їм навіть “по-білому” заздрила. До речі, у Рівному, в ТЦ “Злата плаза”, досі функціонує офіс “Хелікса”, сидять там кілька бабусь і агітують приносити гроші. Як вони не бояться гріха, знаючи, що це — нагла афера?!

— А ви не здогадувалися, що “Хелікс” — піраміда, аналогічна “МММ”?

— Про “МММ” чула краєм вуха, але не вникала. Тепер розумію, що собою являє фінансова піраміда. Верхівка “Хелікса” — шахраї. Але нехай пошкодують своїх дітей, онуків, правнуків, бо людські прокльони так легко не минають. Може, і нас Бог покарав за азарт…

— Ви — азартна людина?

— У певному сенсі так, люблю ризикувати, це додає адреналіну, але завжди стараюся грати чесно. Одного разу їздила по товар до Польщі, на кордоні довелося заплатити митникам, а між ними і правоохоронцями, які теж під’їхали на “заробітки”, виникли якість тертя і один мій бус не пропустили. Я не злякалася, вийшла до правоохоронців, поговорила — усі були шоковані, і питання владналося. Іншого разу вклала 2 мільйони гривень у “Рівненську спілку”, яка згодом збанкрутувала. Довелося довго судитися з власниками. Пригадую, один “есбеушник” тоді сказав: “Хочеш, щоб твоя родина була жива? Тоді закрий рота!” Та я не злякалася. І тепер нікого не боюся, окрім одного Бога.