Як бачимо, до десятки «зразкових платників податків» увійшло четверо людей, яких не можна віднести до числа олігархів, також їх немає в списку найбагатших українців. Крім уже названого Володимира Кличка, це спортсмени: Мірча Луческу, Віталій Кличко та аграрій з Тернопільщини Микола Гута.

А тепер про дисбаланс: теперішній президент Петро Порошенко - шостий за багатством в Україні зі статком $ 1.3 млрд. Однак він заплатив лише 17,9 млн грн ПДФО. Це майже в п'ять разів менше, ніж віддав Володимир Кличко, в три рази менше, ніж заплатив румунський тренер Луческу.

Подумаємо, хто такі спортсмени світового рівня? Так, і брати Клички, і тренер Луческу - це заможні люди (як і видатні лікарі, юристи), але все ж таки у них зовсім інший порядок доходів, ніж у «промисловців при владі», які мають до того ж політичні важелі.

То ж чому середній бізнес і спортсмени - мільйонери, сплачують до бюджету податків більше ніж наш президент-олігарх?

Експерти вказують, що в Україні олігархи, пов’язані із владою,  самі вибирають платити податки або не платити. Якщо потрібен вихід на міжнародні ринки, тоді вони працюють «по-білому».

«Рінат Ахметов, в основному, отримує доходи у вигляді дивідендів та виплачує 5% прибуткового податку. Поки діє податкова пільга на дивіденди - йому вигідно платити, - вважає Ерік Найман, керуючий партнер компанії Capital Times. - Законодавство дає достатньо можливостей для приховування доходів, тому питання необхідності обілення бізнесу (як правило, це пов'язано з виходом на міжнародні ринки капіталу) кожен вирішує для себе самостійно, без оглядки на контролюючі органи».

Простими словами: президент Порошенко навіть не збирався виводити свій мільярдний бізнес з тіні.

Це його вибір. Але якщо у випадку з Кличками та Луческу мова йде про мільйонерів, то між доходами Порошенка і та доходами простих українців - ціла прірва. Але і тут розрив у податковому обкладенні - на користь президента.

В Україні проста людина не вибирає, як Порошенко «Платити чи не платити?» Якщо він працює «по-білому», держава забирає у нього у вигляді податків майже половину зарплати.

Окремо можна сказати про стійкі підвищення цін в роки президентства Порошенка: на газ, на опалення, на проїзд в громадському транспорті. Так, в Києві за рік ціну на проїзд підвищили вдвічі. Люди ходять пішки, їздять «зайцями»: накладно віддавати за проїзд ціну буханця хліба. Ніяких перебільшень, можемо легко порівняти дохід киянина і витрати на проїзд в громадському транспорті.

Припустимо людина заробляє на місяць 8 000 гривень та добирається на роботу з однією пересадкою (а буває і більше), на тролейбусі і метро. Виходить 32 гривні на день. До цього плюсуємо таку ж ціну на проїзд у вихідні. На місяць виходить майже 1000 гривень, 12% бюджету видувається з гаманця просто на те, аби дістатися робочого місця.

Підведемо підсумки. Ми живемо в Україні, країні з найнижчим доходом населення в Європі, де президент може віддати за тиждень на Мальдівах 14 000 000 гривень. «Раз на рік можна собі таке дозволити», - так прокоментувала поїздку родини Порошенків на елітний курорт його невістка.

Вона має рацію, президент-олігарх може собі багато дозволити. Саме тому, що він не платить податки. У той час, як у лікаря, вчителя, робочого держава автоматично забирає половину зарплати.

Сергій Подопригора