Повідомляє fincentral.com 13.12.1901 22:47
Аграрний сектор - це основа економіки для багатьох країн, у тому числі й для нашої. Так в 2014 році цей сегмент дав Україні 10% ВВП і став одним з основних джерел надходжень валюти в країну (після металургії та хімічної промисловості). Експортний потенціал аграрної продукції у нас дуже великий.
Значення даного сектора для економіки визначає необхідність забезпечення його стабільного функціонування. Але, для нормальної роботи аграріям потрібні фінанси, а їх катастрофічно не вистачає. Потрібні кредити, за ними треба звертатися в банки, але отримати кредитні ресурси для сільського господарства в Україні сьогодні дуже важко - до аграріїв у банкірів особливе, не саме «тепле», ставлення.
В чому проблема?
Особливе ставлення наших банкірів до аграрного сектору пояснюється просто - дуже високі ризики. До них відносяться кліматичні особливості, цінова нестабільність на продукцію (до слова, в Польщі функціонує спеціалізоване агентство, основною функцією якого є забезпечення саме цінової стабільності на сільськогосподарську продукцію, в Україні такі організації відсутні), відсутність розвиненої мережі товарних бірж (рідке використання ф'ючерсів, опціонів ). Це відбивається на рівні процентних ставок, які значно вище, ніж для підприємців інших галузей, а також на умовах кредитування, завищеними вимогами до заставного майна і т.д.
У державному бюджеті на 2015 рік (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 2801030) передбачена фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів у розмірі 300 млн. Грн. Але що б отримати позику необхідно пройти тривалу процедуру, довести свою платоспроможність. При цьому найнеприємніше те, що рішення про компенсацію приймається вже після того як аграрій отримав кредит. При цьому вердикт може бути і негативним. Іншими словами ні банк, ні позичальник заздалегідь не знає - чи компенсують йому частину кредиту. Це зводить всю ініціативу нанівець.
Зарубіжний досвід
Західні країни пройшли період формування і становлення ринкових відносин в аграрному секторі вже давно. Аграрний сектор країн Західної Європи характеризуються високою ефективністю та якістю продукції. Виходячи з цього, важливим є їх досвід у побудові ефективного ринку продовольчих товарів. Перше, що необхідно відзначити, це кооперації та кооперативні банки.
Багато в чому стабільність і продуктивність аграріїв обумовлена саме поширенням кооперації. Її витоки знаходяться ще у ХІХ столітті. А сучасні всесвітньо відомі банки, такі як Credit Agricole (Франція), Rabobank (Нідерланди), DZ Bank (Німеччина), є кооперативними. Спочатку вони створювалися з метою кредитування членів кооперації в аграрному секторі економіки.
На жаль в Україні кооперація розвинена на дуже низькому рівні і говорити про кооперативних банках і зовсім не доводиться. У законі України «Про банки і банківську діяльність» (стаття 6 «Організаційно правова форма») передбачена норма, згідно з якою банки можуть бути створені у формі публічного акціонерного товариства та формі кооперативного об'єднання. Останні, на жаль, на даний момент в Україні відсутні.
Основні фактори, які стримують кредитування суб'єктів аграрного сектора:
— високі ризики галузі;
— дорожнеча кредитних ресурсів;
— економічний і банківська криза;
— відсутність ліквідних застав;
— дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення;
— наявність менш ризикованих, але більш прибуткових альтернатив для банків;
Для розвитку фінансування аграрного сектора за рахунок кредитів необхідно:
— поширення практики надання пільгових кредитів;
— реалізація державної програми зі створення системи кооперативних банків (на основі зарубіжного досвіду);
— державна підтримка розвитку лізингових операцій;
— вирішення питання мораторію про продаж земель сільськогосподарського призначення.
Важлива роль аграрного сектора вимагає повсюдної державної підтримки. Одним з її видів є здешевлення кредитів за рахунок бюджетних коштів. Але, через значної складності отримання відшкодування частини відсотків, даний інструмент втрачає свою ефективність.
Таким чином, для кредитування аграрного сектора в потрібних обсягах, необхідні поступові кроки у налагодження довгострокових відносин між виробниками сільськогосподарської продукції та банківськими установами при активній підтримці держави.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
