Повідомляє TeNews 23.02.2017 19:53
Оголошена на 24 лютого сесія міської ради обіцяє бути неординарною . Річ в тім, що на сесію пропонується винести питання змін до Генплану Тернополя. Варто зауважити, що в файному місті, останнім часом, земельні питання чомусь дуже сильно стали непокоїти частину депутатів, котрі у минулих каденціях успішно погоджували виділення ділянок на сесіях, а зараз стали ярими захисниками «паркових зон».
Те, що насправді керує цими обранцями, ми спробуємо вияснити дещо пізніше в цьому матеріалі, а зараз повернемось до влаштованого цирку і маніпуляцій з головним містобудівним документом. В тернопільських ЗМІ та соціальних мережах поширюються якісь фрагменти «справжнього» Генплану міста, згідно якого мерія планує залишити місто без парків. Ось кілька моментів з поширеної «правдивої» інформації:
1. Активісти з депутатами стверджують, що в 2013 році міська рада надала будівельному комунальному підприємству 43 сотих зеленої зони у парку ім.Шевченка. На цій ділянці поки що лише громадський туалет. І навіть не полінувались зліпити наглядний макет.
Тобто, спеціалісти графічного дизайну втулили житловий будинок на місці громадського туалету і стверджують, що саме таке пропонується затвердити на сесії. Але недолугі ландшафтні дизайнери чомусь забули про публічну кадастрову карту, зміни до якої мерія без рішення депутатів внести просто не може. І ось ця кадастрова карта України чітко говорить про цільове призначення ділянок і вказує їхні межі:
На вказаному місці є дві ділянки: одна громадського призначення, а інша з цільовим призначенням 1.20. Згідно Українського класифікатора цільового використання землі, 1.20 — це для ведення лісового господарства.
2. У Старому Парку намагаються виділити будівельному комунальному підприємству 31 соту зеленої зони (разом із майданчиком під військовою технікою).
І знову звернемось до кадастрової карти:
Де «захисники» паркових зон взяли там ділянку під житлове будівництво наразі невідомо…
3. У парку «Національного відродження» вся зелена зона вздовж вулиці 15 Квітня (а це більше 2 гектарів), уже передана комунальним чи приватним структурам під забудову.
На вказаному місці є лише ділянка для будівництва готелю, і то на тому місці, де знаходиться забетонована площадка з часів Кучеренка. Тим більше, що на кадастровій карті ця ділянка має чітке цільове призначення, яке їй надали самі депутати. Більше ніяких ділянок для будівництва житлових будинків там нема і бути не може.
4. У 2013 році, будівельному комунальному підприємству дали 72 соті зеленої зони біля ТЦ «Орнава». Зараз там уже б’ють палі.
Так само щось наплутали «активісти» і з будівництвом біля «Орнави». На місці, де для наочності вставлене фото житлового будинку є спортивна площадка, а за нею алея, яка веде до ринку. Можливо, малася на увазі ділянка, яка огороджена зараз і почались будівельні роботи, за парковкою? Якщо так, то там справді наші депутати колись вділили землю. І про це свідчить та ж сама кадастрова карта:
Якраз тому і хочеться запитати цих майстрів аплікації, чому вони для своїх наглядних прикладів взяли не офіційний документ (кадастрову карту), а скористались картинками розважального порталу віртуальних подорожей?
Хто ж насправді стоїть за атакою на зміни до Генерального плану Тернополя?
Отож, 24 лютого на сесії Тернопільської міської ради знову буде гаряче. Декілька депутатів, які не так давно пробували перебрати на себе «вирішення» питань в місті і навіть хотіли створити якусь більшість заради світлого майбутнього Тернополя, продовжують нагнітати ситуацію. Їхньою підтримкою заручились ті, кому набагато вигідніше працювати під час хаосу і беззаконня. Стара звичка і схеми часів буремних 90-х, ніяк не можуть вивітритись з голів новоявлених бізнесменів і громадських діячів.
Цілком ймовірно, що для вирішення своїх питань знову буде використана «важка артилерія» – власні бойовики, які мають штурмувати міську раду. І найнеприємніше в цій ситуації те, що на свою сторону вони намагаються переманити «вчорашніх» своїх жертв — підприємців, які не розібрались в ситуації.
Як працює схема часів 90-х
Ті, хто колись були звичайнісінькими рекетирами, не привикли грати за правилами, а «заробляти» гроші під час хаосу та «бєзпрєдєлу». Їхня психологія не змінилися навіть тоді, коли вони зняли малинові піджаки та одягли костюми-трійки і стали підприємцями, політиками та громадськими діячами. Особливо це стосується земельних питань. Захопити, «віджати» землю, підкупити чиновника або депутата для них легше, ніж взяти земельну ділянку в оренду або викупити її на відкритому аукціоні.
А Генеральний план якраз встановлює такі чіткі правила гри. Це своєрідна земельна Конституція Тернополя. Тому вся інформаційна кампанія проти Генерального плану має на меті не лише заблокувати внесення змін до нього, а взагалі визнати його протиправним та перевести всі земельні питання Тернополя у ручний режим. Саме у такій «мутній воді», через своїх кишенькових депутатів мають намір вести свій новий бізнес.
Завалити зміни до Генплану — основна мета
Генеральний план Тернополя був ухвалений у 2010 році ще за каденції Романа Заставного. З того часу місто розвивалось і потрібно було вносити зміни до Генплану. Для багатьох інвесторів, які хочуть вкласти у будівництво, чи інші суміжні проекти, старий Генплан значно обмежує поле для інвестицій. І великі сподівання вони покладали на те, що їх інтереси будуть враховані на землях, які мають бути приєднані до Тернополя, або були не враховані у редакції Генплану від 2010 року (місто постійно збільшується і розвивається, – ред.).
Однак, їх нові плани теж опинилися на межі провалу. Державний інститут проектування міст «Діпропроект» (він же й розробляв Генплан) підготував зміни до Генерального плану з врахування теперішньої ситуації й відповідно до законодавства України. У разі прийняття змін, Генплан вже захистить від незаконної забудови і теперішні й майбутні території Тернополя. Але це стало справжнім шоком і крахом надій для новоявлених бізнесменів. І вони почали активно діяти.
Створення підставних громадських організацій та позови до суду стосовно змін до Генплану нічого не дали. Вони підключили до справи найвідоміших юристів, однак справу все таки виграла мерія Тернополя.
«Бригада» працює по-новому
Після поразки у суді, вони зрозуміли, що часи вже змінилися й треба діяти по-новому. По-перше, підготувати громадську думку. По-друге, залякати депутатів, щоб вони не голосували за зміни до Генплану. І лякати не «праскою», а теж по-новому. І тут на сцену вийшли «кишенькові депутати» та «активісти», які розв’язали у тернопільських ЗМІ справжню інформаційну війну проти змін до Генплану.
У депутатському середовищі головним «крикуном» став представник Самопомочі, голова земельної комісії міської ради Андрій Шкула, який вже встиг прославитись своїми діями у земельній комісії, погоджуючи відведення земельних ділянок на основі липових документів. Варто лише згадати вибірковий розгляд питань на засіданнях земельних комісій та спроба надати земельну ділянку в 1000 м кв. на вул. 15 Квітня родичу юриста земельного відділу. Коли журналісти зауважили таку дивну поведінку нашого доблесного борця за справедливість, то їх охрестили продажними, а пояснення своїх дій Андрій Шкула не надав і досі.
Також варто зазначити, що тернопільський кримінал вже робив ставку на минулих мерських виборах на Самопоміч.
І головний «земельник» Тернополя почав працювати. З’явилися так звані «докази» підробки Генплану, які, як виявилося, самі були простою підробкою. Шкула збирає прес-конференції та організовує бурхливу діяльність у соцмережах. Показово, що всі аргументи Шкули слово в слово дублюють матеріали програного судового позову до мерії Тернополя.
Силовий сценарій
Однак, таке залякування депутатів по-новому не дало належного ефекту, а потуги кількох крикунів з депутатського корпусу з кольоровими аплікаціями виглядають просто смішними. Багато депутатів міської ради Тернополя готові підтримати зміни до Генплану Тернополя.
Тому, цілком ймовірно, що 24 лютого ми побачимо запасний варіант у вигляді силового штурму міської ради. Така ситуація вже мала місце у Тернополі, коли у квітні 2014 року нетернопільські штурмовики на догоду місцевому криміналу здійснили напад на Тернопільську міську раду. Вимоги були схожі з теперішньою риторикою: земельні ділянки, зелені насадження тощо. Але найцікавіше, що саме з тієї квітневої сесії міської ради Тернополя у 2014 році почалася робота над розробкою доповнень до Генплану міста.
У 2014 році штурм закінчився нічим. Тернопіль продовжив розвиватися за правилами та законами. Чи продовжить Тернопіль розвиватися — покаже сесія 24 лютого 2017 року. Основне: чи витримають мер та депутати тиск «респектабельних бізнесменів», «громадських діячів» та окремих депутатів. Чи переможе закон і чіткі правила, чи сірі схеми, хаос та «безпредєл»?
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
