Повідомляє Патріоти України 18.05.2024 16:13
Українським біженцям у Польщі - приготуватися. Місцевий уряд планує серйозні зміни, зокрема скасування деяких популярних виплат. Які пільги поляки хочуть прибрати, а які залишаться? А також про те, як різні країни Європи борються за українських біженців, йдеться в ексклюзиві Вікторії Гнатюк TSN.ua.
Польща береться за українських біженців і планує скоротити допомогу українцям. Відповідне рішення про зміни до "Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною" опублікували на сторінці голови Канцелярії Ради міністрів Польщі 2 квітня. Варшава пропонує продовжити термін легального перебування українців у Польщі ще майже на рік, але є нюанс – пільги скоротять. Зміни до закону запрацюють вже від 1 липня 2024 року і міститимуть відчутні для багатьох зміни.
Спочатку почнемо про те, чого боятися точно не варто. Українцям, найімовірніше, продовжать тимчасовий захист до 30 вересня 2025 року, але знову ж таки – зі змінами. Водночас збережеться низка попередніх механізмів допомоги українським біженцям.
Йдеться ось про що: термін легального перебування на території Польщі для людей зі статусом PESEL UKR; тимчасове використання приміщень для колективного проживання громадян України; термін дії національних віз і дозволів на тимчасове перебування, які були видані громадянам України та термін дії яких закінчився після 24 лютого 2022 року; продовження доступу до соціальних програм, наприклад, програми "Родина 800+"; доступ до ринку праці для українців, зокрема лікарі, стоматологи, медсестри та акушерки з України зможуть і надалі отримати дозвіл на роботу за фахом за спрощеною процедурою.
Тож якщо ви користуєтеся цими механізмами, вам переживати нема за що. Втім, ті зміни, які запланували поляки, все ж ударять по гаманцях більшості біженців, і ось чому. В документі передбачено скасування одноразової грошової допомоги новоприбулим біженцям у розмірі 300 злотих (у гривнях це трохи менше трьох тисяч), але відбудеться зміна системи оплати за проживання та харчування в колективних центрах – біженців можуть зобов'язати оплачувати своє перебування з виплат за програмою "800+", а також планують скасувати програму "40+" для власників житла, які безоплатно прихистили у себе вдома до 10 біженців з України.
І від цього моменту розберемося детальніше.
Як дізналися журналісти ТСН.ua, вдарить ця реформа найбільше по поляках, які весь час отримували по "40 злотих на добу" – фінансову допомогу за те, що прихистили у себе біженців з України. За словами представника відділу моніторингу та адвокації Українського дому Олександра Пестрикова, саме ця зміна точно вдарить навіть по тих, хто про це міг і не підозрювати.
"Урядовці не до кінця розуміють масштаби використання програми "40+" неурядовими організаціями. З’ясувалося, що чи не кожен другий дім біженців, якими опікуються громадські організації, фінансувався саме так. Обіцяють, що їх передадуть в управління воєводам, але який це матиме вигляд, ніхто не знає", – зазначив він.
Варто сказати, що в Польщі питання з українськими біженцями стають все більш зарегульованими. І це не погано для самої Польщі, втім, спричиняє деякі незручності для українців. Ось, наприклад, питання шкіл.
У квітні стало відомо, що від вересня 2024 року всі українські школярі, які зараз перебувають у Польщі, будуть вимушені відвідувати польську школу. За даними ЗМІ, понад 60 тисяч українських дітей взагалі не охоплені освітою в Польщі. Варто сказати, що багато з них все ж відвідують школу, але найчастіше українську і дистанційно, особливо якщо сім’я дитини – з прифронтових регіонів, де очного навчання досі нема або воно обмежене. В польському уряді запевняють, що сприяти навчанню українських дітей просить саме Київ, зокрема, для цього польська влада запропонує батькам і дітям навчатися українською.
Попередньо відомо, що для українських дітей у польських школах запровадять спеціальні уроки української мови. Для цього працевлаштують вчителів з України, для яких запропонують спрощену процедуру нострифікації дипломів.
Також попередньо відомо, що українських дітей навчатимуть європейської інтеграції. В Міністерстві освіти вважають, що ці знання їм знадобляться з огляду на майбутній вступ України до Європейського Союзу.
Пропозиція наче й непогана, втім, багатьом батькам, особливо тим, хто планує повернутися до України, хотілося б залишити дітей в українських школах онлайн. Ба більше, отримувати виплати на одну дитину в сумі 800 злотих буде можливо лише в разі, якщо дитина ходитиме до польського закладу освіти. Більшість положень закону наберуть чинності від 1 липня, але перед тим документ ще передадуть на розгляд до Сенату та на підпис президентові Польщі.
Крім цього, в Польщі благодійний фонд Habitat for Humanity Poland реалізує програму допомоги в оренді житла для сімей, які були вимушені виїхати з України через війну. В цьому благодійному фонді можна отримати інформаційний супровід і доплату до орендної плати. Стати учасником програми можуть українці, які заїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року і зможуть підтвердити це документально, а також наразі перебувають на території Польщі та готові орендувати житло щонайменше на 12 місяців.
Також щоб стати учасником програми, українці мають мати мінімальний дохід домогосподарства, залежно від воєводства – від 3 000 до 4 500 злотих, належать до групи, яка особливо наражається на ризик втратити житло. Крім того, програма підтримки наших громадян діє на всій території Польщі. Послуги для біженців безкоштовні, але учасники покриватимуть частину витрат, пов’язаних з орендою житла. До слова, за даними ООН, зараз у Польщі налічують приблизно 1 млн біженців, які залишили Україну через повномасштабне вторгнення РФ.
А тим часом у Німеччині, де українських біженців найбільше в Європі, навпаки, виплати лише збільшуються.
Як передає місцеве видання, виплати цьогоріч мають зрости аж на 12%. Пояснюють це не так піклуванням про переселенців, як інфляцією в країні, втім, німці про біженців не забувають. Від 2024 року батьки-одинаки чи самотні дорослі замість 502 євро отримуватимуть 563, на дітей до 6 років виділятимуть замість 318 – 357 євро, від 7 до 14 років замість 348 євро буде 390, а від 15 до 18 років замість 420 євро на дитину отримуватимуть 471 євро.
Але нікуди не діваються й інші пільги, зокрема це стосується житла. Тим, кому не вистачатиме грошей на дах над головою, запропонують оформити субсидію. Для осіб, які отримують пільгові виплати на житло, є змога оформити субсидію на оплату комунальних послуг.
Вона розподіляється відповідно до кількості членів родини, які мешкають разом: на одну особу – 415 євро, для двох осіб – 540 євро, за кожну наступну особу – 100 євро.
Водночас зміни чекатимуть і на українців у Чехії. 7 квітня місцеве міністерство внутрішніх справ запропонувало дозволити українцям з тимчасовим захистом отримати в країні дозвіл на довготривале проживання, а це вже перший крок до отримання громадянства. Як пояснив міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, оформити стандартні дозволи на довготривале проживання зможуть економічно незалежні біженці – ті, хто матимуть де і за що жити та не залежатимуть від державної допомоги.
"Інститут тимчасового захисту для українських біженців працюватиме й надалі. Дехто з них хоче залишитися в Чехії довготривало та мати ясну перспективу. Тому ми пропонуємо економічно активним біженцям з України можливість отримати довготривалий тип проживання, подібний до того, який мають інші іноземців з країн, що не входять до ЄС", – йдеться в повідомленні.
Таке нововведення дасть українцям можливість претендувати, зокрема, на ширший спектр державних послуг у Чехії. В рамках довгострокового перебування вони отримають: вільний доступ до ринку праці; біометричну картку замість візової наліпки; доступ до комерційного медичного страхування, якщо біженець не працевлаштований, і можливість зареєструвати транспортний засіб на себе. З мінусів – усі члени родини мають перейти в один статус. Наприклад, якщо мати оформила собі довгострокове перебування, то її дитина також має відмовитися від тимчасового захисту, який зараз пропонують біженцям.
Але дещо вражає ще більше: майже половина опитаних українських біженців, які наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії, хотіли б отримати громадянство іншої країни. Такі результати після опитування оприлюднили в Київському міжнародному інституті соціології.
Згідно з результатами опитування, 45% українців хоча й не подавали документи, але загалом розглядають такий варіант, 7% стверджують, що вони вже мають інше громадянство, крім українського, 12% вже подали документи та чекають на рішення, 34% українців – не подавалися на інше громадянство та не планують цього робити.
Водночас майже дві третини, а це 64% українських біженців, які залишили Україну після 24 лютого 2022 року, задоволені своїм нинішнім життям, а чи повернуться вони до України, ще не визначилися – відповіді розділилися 50 на 50.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
