Повідомляє Сьогодні 23.06.2022 08:23
Російська військова агресія в Україні завдала нашій країні колосальних економічних збитків. Збитки інфраструктури вже оцінюють у понад 100 млрд доларів. Український ВВП цього року може впасти на 30-50%. З цією економічною кризою наша країна боротиметься за допомогою західних партнерів. Але на підході ще одна криза – світова.
Боротьба з інфляцією вдарить по економіці
Світова економіка, після того як у ковідну епоху її заливали дешевими грошима, зіткнулася з новою проблемою – безпрецедентне зростання цін. У більшості країн, де інфляція останні десятиліття трималася в діапазоні від 1% до 2% річних, зростання цін становило 8-10%. У деяких європейських країнах ціни за рік зросли на 20%.
І це ще не межа. Енергетичний шантаж Європи з боку Росії та блокада українських портів, через які неможливо експортувати українське зерно, штовхають вгору ціни на енергоносії та продовольство. Тож інфляція може зрости ще більше.
У такій ситуації світовим центробанкам не залишається нічого іншого, як спробувати зменшити інфляцію монетарними методами. За цією складною фразою стоїть дуже простий принцип – центробанки підвищують ставку, роблячи цим гроші дорогими. Паралельно з цим з економіки вилучатимуть надлишки грошей. Це зі свого боку уповільнює економіку та інфляцію.
"Монетарні заходи можуть допомогти, але на короткостроковому часовому інтервалі. Адже ми маємо структурну інфляцію, яка є однією з найскладніших у контексті боротьби з нею. При цьому різке, надмірне монетарне гальмування може спровокувати "сіру стагфляцію". Це коли падіння ВВП не буде, але зростання знизиться до мінімальних 1-1,5% на тлі високої інфляції, яка у кілька разів перевищує цільову позначку", – каже економіст Олексій Кущ.
У такій ситуації світова економіка може увійти до нової глобальної кризи, яка позначиться і на Україні. Звичайно, вона буде менш помітною, ніж прямі втрати економіки від війни, але вона може суттєво загальмувати швидкість надання та обсяги повоєнної допомоги від союзників нашій країні.
Тут потрать, а там зеконом
Чи можна підготуватися до подвійної затяжної кризи? Експерти кажуть, що тут потрібно застосувати два взаємовиключні підходи – зараз витратити гроші на товари довгострокового користування та економити на повсякденних витратах.
"Ми живемо при галопуючій інфляції, рівні якої від 10% до 50% на рік. Цей вид характерний швидким знецінюванням гривні, тому пересічним українцям вигідніше не накопичувати, а витрачати гроші на все, починаючи від автомобілів та холодильників, закінчуючи трусами та продуктами харчування. Все дуже просто: утворюється дефіцит товарів, і інфляція розганяється", – каже директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
До речі, американський інвестор і письменник Роберт Кійосакі, автор бестселера "Багатий тато, бідний тато", сьогодні радить американцям закуповуватися банками з тунцем та бобами, оскільки золото та біткоїни на хліб не намастиш.
"Єдине, що можуть зробити для себе люди, які живуть в Україні, це максимально заощаджувати гроші для проживання та харчування в майбутні роки. Рецесія, падіння економіки, падіння банківського сектора та національної валюти, енергетична криза та потенційна неможливість її вирішити – це фактори, які дають розуміння, що роботи ставатиме менше, злочинність у країні зростатиме, достатність продуктів для населення буде під питанням", – пояснює аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.
За його словами, проблема ускладнюється тим, що понад 50% українців не мають офіційного накопичення.
"Можливо, що у людей і є якісь заощадження на чорний день у готівкових доларах та гривнях, але якщо ціни зростатимуть і надалі, то грошові накопичення скоро закінчаться", – продовжує Максим Орищак.
За його словами, прогноз падіння ВВП України у 2022 році залишився незмінним – на рівні 44%. Але прогноз – це не точні дані, це орієнтир, який може бути скоригований.
"Кожна криза унікальна, у кожної кризи різні причини, різна тривалість, різна глибина – поради в кожному випадку будуть різні. Тому, на наш погляд, універсальних порад бути не може, крім як вкладати в себе – свій розвиток і диверсифікувати все, що можливо, щоб за будь-якого розкладу не залишитися ні з чим", – продовжує Орищак.
Експерт радить частину грошових заощаджень конвертувати у товари першої потреби.
"Також зараз може бути сприятливий час, щоб навчатися новим професіям. І ми зараз говоримо не про IT професії, чи творчі спеціальності, а про аграрні професії. Потрібно самостійно розуміти, як можна виростити картоплю, моркву і капусту, а також, як їх правильно засолити та зберігати протягом тривалого часу", – каже Орищак.
Комусь порада здасться простою і очевидною, проте точно можна сказати, що не всі люди це вміють. А такі навички можуть підтримати, якщо не буде грошей, чи продуктів харчування.
При цьому всі свої фінансові звички експерт радить міняти лише з однією метою – зменшити витрати. А ось зберігати гроші в банках, за його словами, небезпечно, бо за дефолту гроші людям не повернуть.
Олександр Гончаров радить по можливості частину коштів зберігати в іноземній валюті, наприклад, у доларах США та євро.
"Не соромтеся бути корисливим, не втрачаючи, звісно, людської подоби. Якщо вам хтось винен гроші – насядьте на боржника і досягайте виплат. Можете навіть погодитися на повернення частини боргу, адже через кілька місяців у боржника може вже нічого не бути", – каже Олександр Гончаров.
При цьому всі свої вільні активи, такі як нерухомість, потрібно змусити працювати у цей складний час. Квартиру можна здати нехай і недорого, але пристойним людям. Це допоможе пережити лихоліття.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
