В Національний інститут раку в Києві пацієнти з'їжджаються з усієї України. Лікарка і завідувачка лабораторією Наталія Храновська показує тутешню лабораторію. «Тут понад 30 років не було ремонту. Меблі всі застарілі, устаткуванню – понад 10 років», – розповіла Наталія в коментарі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Саме тут проводять основну діагностику раку. Багато досліджень робити зовсім не можуть, тому що немає необхідного обладнання. Те, що є, куплене переважно за гроші спонсорів.

«Ми дуже його бережемо і підтримуємо, але все інше, ви бачите, воно вже не витримує критики, ну ось ... все говорить саме за себе», – говорить Храновська.

Ще в 2017 році влада пообіцяла провести реконструкцію цієї лабораторії. Підготували проєкт, з бюджету виділили понад 3,5 мільйони доларів, але через бюрократію роботи досі не почалися, говорить Храновська:

«Лабораторія такого рівня в Національному інституті раку, вона зараз тримається виключно на ентузіазмі співробітників цієї лабораторії, які фанати і фахівці своєї справи, справжні фахівці своєї справи і просто хочуть продовжувати свою роботу».

А в жовтні цього року в уряді вирішили, що, оскільки гроші не використали, основну частину віддадуть на ремонт доріг і на реконструкцію монастиря у Львівській області та місцевого університету.

Відома українська журналістка Яніна Соколова поборола рак, в 2018-му проходила лікування в цьому інституті. «Ось у нас зараз здається, що ковід – це пекло, але онкосфера – це пекло ще більше. Мені дуже хочеться, щоб ті, хто перерозподілив ці гроші, просто з'їздили на екскурсію в Інститут раку», – говорить вона.

За словами Соколової, в жалюгідному стані там не тільки лабораторія. У відділеннях ламається обладнання, палати без ремонту, медикаментів не вистачає. «Я пройшла чотири курси хіміотерапії, я пройшла 30 курсів променевої терапії, – розповідає вона. – І променева терапія за рахунок держави існувала, тому що є апарат, куди ти приходиш, і іноді там люди стоять в черзі по шість годин. Тільки одну хімію мені надала держава, решту я купувала за свої гроші».

У пацієнтських організаціях заявляють, що ці гроші повинні були залишити, якщо не в самому інституті, то хоча б віддати іншим медустановам. «Міністерство охорони здоров'я, по ідеї, мало зробити все, щоб ці гроші залишилися в медичній сфері, в ідеалі – в тій же онкології, тобто нікуди не пішли. І ми бачимо, на що ці гроші могли бути витрачені. Вони могли навіть не залишати стіни Інституту раку», – говорить В’ячеслав Биков, виконавчий директор фонду «Таблеточки».

У МОЗ відповідають, що гроші забрали, бо їх не витратили в самому інституті: не провели тендери, не зробили документацію. А, згідно із законом, виділені гроші потрібно витратити до кінця бюджетного року. Пояснюють таке рішення і депутати провладної фракції.

«Вони не подали ці запити, і гроші були б просто розподілені, в будь-якому випадку, на інші статті. Єдина проблема, що не подумали з іміджевої точки зору в Кабміні, що можна було їх розподілити просто на медичні різні потреби. Просто контраст між онко і дорогами дуже великий», – говорить Олексій Жмеренецький, депутат фракції «Слуга народу».

В Інституті раку не згодні, що вони винні в ситуації, що склалася. Кажуть, що вони – автори проєкту реконструкції і без якісної лабораторії функціонувати такій медустанові практично неможливо.

«З юридичної точки зору, Інститут раку не є замовником робіт. Замовник робіт – державне підприємство «Укрмедпроєктбуд» МОЗ. Вони виконують всі роботи», – говорить співробітниця Інституту Наталія Храновська. Після скандалу в Міністерстві охорони здоров’я пообіцяли виділити гроші вже з наступного бюджетного року і відразу ж почати ремонт.