Повідомляє Патріоти України 05.03.2020 10:23
Останнім часом держава істотно підсилює контроль за діяльністю українських бізнесменів. Зокрема, незабаром контролюючі органи зможуть перевіряти більшість фінансових операцій, що здійснюються підприємцями, а доповідати про такі операції тепер повинні навіть бухгалтери. Але є й інші нововведення, які торкнуться всіх підприємців, що займаються торгівлею. З 26 березня 2020 вступає в силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції».
Виробники відомих брендів скаржаться, що багато зразків їхньої продукції в Україні є підробленими
«Відповідно до закону, органи ринкового нагляду здійснюють планові перевірки характеристик продукції, розміщеної на ринку, у розповсюджувачів і по ланцюжку поставки продукції, характеристики якої не відповідають вимогам, визначають обличчя, яке ввело в обіг таку продукцію (виробника або особа, уповноважена виробником, або імпортера). У зв'язку з цим, підприємства зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дозволяє ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив їм відповідну продукцію », - йдеться в офіційному повідомленні на сайті Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Госпродпотребслужби).
У відомстві повідомили, що вже зафіксовано велику кількість випадків, коли виробник продукції не може бути ідентифікований територіальними органами. За словами чиновників Госпродпотребслужби, виробники відомих брендів постійно скаржаться, що нібито багато зразків їхньої продукції в Україні є підробленими або не відповідають вимогам якості.
Для боротьби з цим явищем і був прийнятий новий закон, який передбачає: якщо розповсюджувачі продукції надали документацію, яка дозволяє ідентифікувати постачальника (причому за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам), вони не будуть притягуватися до відповідальності. Однак якщо таких документів не буде, то підприємцю загрожує серйозний штраф.
«Закон поширюється на весь спектр продукції, яка розміщується на ринку і доступна пересічному споживачеві»
Про те, як буде працювати новий закон і чого чекати українським підприємцям, розповіла радник юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Ольга Стефанишина.
- Як зміна законодавства в сфері державного ринкового нагляду відіб'ється на діяльності бізнесу?
- В першу чергу слід відзначити, що зміни в законодавство спрямовані на продовження імплементації правових норм Європейського союзу в рамках зобов'язань України щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо загальних вимог до безпеки продукції, вимог до акредитації та системі ринкового нагляду. Ці зміни лише доповнюють чинне законодавство в сфері ринкового нагляду.
На нашу думку, говорити про те, наскільки відбитися вступ в силу цих змін, рано, оскільки вся система ринкового нагляду, незважаючи на велику систему регулювання, функціонує досить епізодично. Система ринкового нагляду працює за принципом планових і позапланових перевірок, а виробники самі несуть відповідальність за контроль якості продукції. У свою чергу на етапі отримання виробником сертифіката відповідності стандартам ланцюжок контролю закінчується.
Таким чином, на ринку створюються умови для неприродного розриву в цінах на один і той же вид продукції. Це пов'язано з тим, що деякі виробники, користуючись відсутністю реальної системи контролю безпеки розміщення на внутрішньому ринку продукції, не витрачаються на сертифікацію і тестування, підтвердження відповідності технічним регламентам, що, відповідно, зменшує вартість їх продукції, створюючи несправедливі конкурентні переваги перед добросовісними виробниками. Така ситуація ускладнюється ще й тим, що Україна, імплементувати практично все законодавство ЄС у сфері контролю якості нехарчової продукції, навіть не приступила до процедури взаємного визнання такого контролю з Євросоюзом, хоча це і передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. У свою чергу виробники, які свідомо дотримуються законодавства в сфері контролю якості нехарчової продукції, з одного боку, страждають від спотворення конкуренції на внутрішньому ринку, а з іншого - не можуть вільно конкурувати в Євросоюзі.
Сам закон, навпаки, передбачає більш чіткий і передбачуваний механізм планування заходів ринкового нагляду, детальні вимоги до державних органів щодо здійснення позапланових перевірок. Зокрема, закон більш чітко закріплює принцип територіальності заходів ринкового нагляду, що, в свою чергу, зменшує ризик так званих «перевірок з центру» і залишає за суб'єктом економічної діяльності право не допускати до перевірки за відсутності всіх необхідних документів, а також не надавати для перевірки продукцію, яка не передбачена планом перевірки.
- Про які товари в першу чергу йде мова?
— Мова йде про весь спектр продукції нехарчового призначення. Це радіоустаткування, побутова техніка, в тому числі холодильники, кондиціонери, посудомийні і пральні машини, миючі засоби, іграшки, електричне обладнання, навіть локомотиви, текстильні волокна, водонагрівальні прилади, такі як котли і бойлери. Загалом, весь спектр продукції, яка розміщується на ринку і доступна пересічному споживачеві.
«За неправильне зберігання продукції - штраф від 34 до 68 тисяч гривень»
— Які санкції передбачені за порушення, виявлені у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції?
- Безумовно, передбачені і стандартні санкції у вигляді штрафів для виробників. Для продукції, яка несе серйозний ризик, - 6 тисяч неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (НМДГ), або 102 тисячі гривень, і 20 тисяч НМДГ (340 тис грн) - при повторному порушенні протягом одного-трьох років. Для продукції, яка не відповідає вимогам, - 3 тисячі НМДГ (51 тис. Грн) і 6 тисяч НМДГ (102 тис. Грн) - при повторному порушенні протягом одного-трьох років.
Також передбачаються штрафні санкції для реалізаторів продукції. Зокрема, за неправильне зберігання - в розмірі від 2 до 4 тисяч НМДГ (34-68 тис. Грн). Разом з тим потрібно усвідомлювати, що в розумінні закону невідповідність вимогам законодавства, стандартів або технічним регламентам еквівалентно визнанням продукції такої, яка становить небезпеку для життя і здоров'я споживача.
У зв'язку з цим на ряду з традиційними списку санкцій механізмами органи ринкового нагляду можуть приймати рішення про призупинення митного оформлення продукції, повного або часткового вилучення її з обігу на внутрішньому ринку України.
Такий підхід також запозичений з європейської системи контролю і передбачає так звану солідарну відповідальність за контроль якості продукції - як з боку самого виробника і реалізатора, так і з боку уповноважених державних органів.
Одним з найбільш істотних наслідків порушення вимог щодо безпечності нехарчової продукції є, в довгостроковій перспективі, внесення даних про компанії в Інтегровану систему державного контролю, яка є публічною і містить дані про результати всіх перевірок і, відповідно, накладені стягнення.
- Як подібний державний контроль працює в розвинених країнах?
- Тут в першу чергу слід відзначити, що зобов'язання щодо формування та впровадження системи технічного регулювання та ринкового контролю є обов'язковими для всіх членів Світової організації торгівлі (СОТ) і регулюються окремим документом - Угодою про технічні бар'єри в торгівлі. Максимальна уніфікація таких процедур стандартизації та державного контролю дозволяє ще більше лібералізувати торгівлю і знімати технічні бар'єри при русі товарів через території держав-членів СОТ. Відповідно, всі національні системи стандартизації та державного контролю базуються на зазначених вище зобов'язання в рамках СОТ.
Система контролю якості продукції, яка діє в ЄС, вважається однією з найсуворіших, але одночасно і найнадійнішою. Фактично маркування продукції відповідно до європейських вимог є «безвізом» для реалізації продукції на ринках інших країн і незаперечною гарантією якості.
В Україні, як і в ЄС, системи стандартизації та ринкового нагляду - частина державної політики. Все законодавство України в сфері держконтролю харчової та нехарчової продукції, прийняте за останні 10 років, базується на праві ЄС. Навіть технічні вимоги до продукції в рамках Євразійського союзу, членами якого є і країни, які не входять до СОТ, більшою мірою збігаються з вимогами Євросоюзу.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
