Звільняти будуть просто так, а трудові заборонять: як нові закони вдарить по українцях (Відео)

Фото з мережі Інтернет

Зовсім скоро українці можуть почати працювати по-новому. Принаймні, якщо новий проєкт закону Трудового кодексу від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ухвалять народні депутати. Соціальні гарантії, мінімальна зарплата, оновлені права для працівника і роботодавця, введення трудових договорів та багато іншого. 

Головне:

  • Кабмін затвердив і передав на розгляд Верховної Ради проєкт закону про працю.

  • У законопроєкті зберігаються базові соціальні гарантії у сфері праці, а також гарантії для вагітних і жінок у декреті.

  • Вводиться 7 різних типів трудового кодексу, які підлаштовані під різні типи зайнятості.

  • Роботодавцю дається можливість звільнити працівника за власним бажанням самого роботодавця.

  • Запроваджується захист від психологічного тиску.

Що презентував МРЕТ

Розробка нового Трудового кодексу почалася ще кілька років тому, Верховна Рада попереднього скликання навіть встигла проголосувати за новий законопроєкт у першому читанні, тепер за впровадження нових правил взялося МРЕТ під керівництвом Тимофія Милованова.

Основна причина зміни чинного КЗпП – втрата актуальності. Він був прийнятий за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 році. Відтоді сам документ регулярно оновлювали. Від його початкової редакції залишилася хіба що назва. Також уже незалежна Україна ратифікувала низку документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.

Там регулярно моніторять процеси, пов'язані з правилами й умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що змінилося.

Довкола нового проєкту закону ходило багато чуток, але нарешті МРЕТ презентував основні положення Трудового кодексу, які ми і розглянемо.

У першу чергу відомство зазначає, що чинний КЗпП не захищає права порядку 15,7 млн працівників, а саме працездатних пенсіонерів, трудових мігрантів, людей з інвалідністю, людей, які займаються домашнім господарством, нелегалів і безробітних.

Метою законопроєкту є створення умов для легкого працевлаштування, комфортних умов праці та збільшення доходів працівників. Автори законопроєкту переконані, що документ допоможе створити близько мільйона легальних робочих місць і дозволить скоротити рівень безробіття з 9,6% до 5% до 2024 року.

Основні положення

Проєкт закону залишає базові соціальні гарантії в сфері праці, а саме:

  • Мінімальна заробітна плата і гарантія оплати в грошовій формі;

  • Оплачуваний лікарняний;

  • Щорічна оплачувана відпустка;

  • Збереження робочого місця на час відпустки у зв'язку з пологами і для догляду за дитиною;

  • Гарантії для покликаних і мобілізованих на військову службу;

  • Режим роботи;

  • Безпека й охорона праці;

  • Захист від дискримінації.

Законопроєкт скасовує можливість отримувати оплату праці будь-яким товаром, зарплату можна платити тільки грошима. Крім того, встановлюється підвищений розмір заробітної плати на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами. Оплата праці повинна бути мінімум на 4% вища заробітної плати за аналогічною професією (посадою) в нормальних умовах.

Що стосується найголовнішого обговорюваного пункту, так це гарантії для вагітних жінок і тих, хто перебуває в декреті. Так, законопроєктом залишається гарантована оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами від 126 до 140 днів.

І додається нововведення, яке забороняє розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з вагітними жінками і жінками, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і з жінкою, чоловіком, іншим законним представником дитини, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім випадків ліквідації юридичної особи – роботодавця, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.

В одній зі статей скасовується таке правило, як мінімальна тривалість робочого часу в "тиждень" у 40 годин, замість цього, згідно з європейськими нормами і конвенціями Міжнародної організації праці, тепер мінімальна тривалість робочого часу становить 40 годин протягом кожного "семиденного періоду".

Вводиться нова категорія захисту від психологічного насильства та мобінгу. Також забороняється використання психологічного насильства для примусу працівника до розірвання трудового договору.

"Забороняється будь-яке упереджене ставлення в сфері праці і моббінгу працівників, зокрема психологічний і/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичне і необгрунтоване нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівна оплата праці за аналогічну роботу або рівноцінну працю", – йдеться у презентації нового Трудового кодексу.

Законопроєктом вводиться трудовий договір, умови якого будуть створюватися як роботодавцем, так і працівником. У три рази зменшується кількість документів, які необхідні при працевлаштуванні.

Трудовий договір може бути як у паперовому, так і в електронному вигляді, але обов'язково письмовим, їх буде сім видів:

  • Безстроковий (промисловість, бюджетна сфера, держслужба, банківський сектор і т.д.);

  • Строковий (будь-яка сфера – для виконання конкретних робіт або завдань);

  • Короткостроковий (на термін до 2 місяців – будівельна сфера, бізнес або замість цивільно-правових договорів із виконання робіт або надання послуг);

  • Сезонний (сільське господарство, туризм та рекреація, сфера послуг);

  • З нефіксованим робочим часом (технології, послуги, креативна індустрія, по суті фріланс);

  • Учнівський (дає можливість поєднувати працю і навчання);

  • Домашнім працівником (домашня працю: прибирання, приготування їжі, догляд за дітьми і т.д.).

Ще одним нововведенням є переведення паперової трудової книжки в електронний вигляд.

Також спрощується процедура страйку. Проєкт закону передбачає розширення переліку галузей, в яких страйки дозволені. Забороняється страйк тільки у випадках, коли припинення роботи створює загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей, прав і свобод інших людей.

Крім того, за дотриманням трудового законодавства буде стежити новостворена Державна інспекція праці. У проєкті закону чітко визначені права інспекторів Державної інспекції праці та прописані механізми захисту від зловживань з боку всіх суб'єктів трудових відносин.

Із найбільш неприємного в новому документі можна відзначити надання роботодавцю можливості звільняти співробітника за бажанням роботодавця. Але він буде зобов'язаний завчасно попередити про це свого працівника, терміни залежать від сумарного часу роботи працівника у цього роботодавця.

У разі дострокового розірвання трудового договору, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові справедливу компенсацію: не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день за зменшенням терміну попередження.

OBOZREVATEL поспілкувався з експертом у сфері працевлаштування Юлією Дрожжиною, щоб зрозуміти всі плюси і мінуси нового Трудового кодексу.

За її словами, деякі пункти, які позиціонуються, як переваги нового законопроєкту, у певній мірі є популістськими. Наприклад, пункт про заборону дискримінації.

"У нас і в попередньому кодексі заборонена дискримінація за віком, статтю та багатьма іншими ознаками. Зараз туди додали ще заборону на дискримінацію вагітних, але водночас у статтю закону вони додали право для жінок з дітьми на додаткову перерву в робочий час, там по 30 хвилин кожні три години. За фактом за ці півгодини жінка не встигне з'їздити додому або дитячу кімнату, погодувати дитину і провести з нею час. А для роботодавця це ризик, тому що жінка буде приділяти менше часу роботі", – каже експерт із працевлаштування.

Цей пункт може стати ще одним приводом для потенційного роботодавця не зв'язуватися з жінками дітородного віку, вважає вона.

"У чинному законі норма про заборону дискримінації має ту ж мету, що і в новому законопроєкті, але вона не виконується зараз, і не буде виконуватися після ухвалення нового кодексу. Проблема не в тому, щоб написати в законі перелік категорій, а проблема в тому, щоб прописати відповідні механізми дотримання цієї норми", – зазначила Дрожжина.

Ще одна спірна норма законопроєкту – звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин.

"Тут ситуація двояка, тому що люди кричать, що це стане підставою для масових звільнень. Але, якщо ми дивимося на реальні економічні умови і позицію бізнесу, в ситуаціях, коли працівник не справляється зі своїми обов'язками, то це може бути. В цілому ця стаття більше захищає бізнес, але якщо дійсно будуть дотримані умови з завчасним попередженням працівника, або грошовою компенсацією, то нічого страшного я в цьому не бачу", – пояснила трудова експертка.

Втім, є тут і істотний мінус, який полягає в дуже малому відрізку часу за який роботодавець повинен попередити співробітника про звільнення.

"15 днів – це мало. За статистикою, для пошуку роботи потрібно два місяці, і було б більш гуманно все ж розширити цей період на ці ж два місяці. І в такому випадку претензії до цього пункту можна було б мінімізувати", – вважає вона.

Із плюсів Дрожжина відзначає розширення видів трудових договорів, що досить актуально в наших реаліях.

"У нас дійсно багато зайнятих і на сезонних роботах, і на домашніх, і той же фріланс. Але тут питання в іншому, у нас не укладають договори не тому, що немає відповідного для того чи іншого виду робіт, а тому що його не хочуть укладати. Тому прогнози про те, що введення цих додаткових договорів збільшить кількість легальних робочих місць на 1 млн, мені здається, це трохи завищені. Часто ці договори не укладаються через податкове навантаження і через дуже складну процедуру звільнення працівників , – говорить експертка із працевлаштування.

За її словами, спрощення процедури звільнення звичайно вплине на збільшення статистики укладення договорів, але це буде відбуватися поступово. Ще довгий час роботодавці будуть керуватися тим враженням, яке у них склалося.


Ще один момент, відсутність у новому кодексі пункту про профспілки. І хоча зараз вони мають обмежений вплив, вони потрібні.

"Зараз профспілки мають досить обмежене коло впливу, але вони є. І поки існують такі професії, як залізничники або шахтарі, вони повинні бути і їх діяльність повинна бути регламентована", – сказала Дрожжина.


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Loading...

новини бізнес компаньйон


молодіжні новини


НОВИНИ З ТЕРНОПІЛЬЩИНИ