Повідомляє Бізнес Компаньйон Тернопіль 26.07.2019 19:53
Інколи колишня посада та навички роботи не дають спокою навіть тоді, коли вже не працюєш за фахом. Це буває і добре, якщо людина щиро переймається вирішенням проблемних питань і може навіть після звільнення докластися до їх вирішення. Але зовсім інша справа, коли спокою не дають не фахові знання, а набуті чиновницькі навики заробітчанства. Прикладів такого підходу чиновників до справи безліч: довідки з санепідемстанції, рейди пожежників, податкові перевірки та і, звичайно, екологи. Саме з такою «турботою» безробітного еколога довелось зіткнутись в селі Тростянець на Бережанщині.
Щоб прояснити суть справи, коротко опишемо ситуацію… Село Тростянець – мальовничий куточок Тернопільщини, куди із задоволенням приїжджають не лише мешканці Тернопілля. Навіть при нинішній ситуації з вирубкою, тут ще збереглись ліси, і якщо глянути з висоти пташиного польоту, то село обрамлене зеленню. Родзинкою тут є місцевий ставок на окраїні в заповіднику «Тростянецькі джерела».
Цей ставок, який якраз і наповнюють тростянецькі джерела, час від часу потребує догляду. Вже давненько ніхто не чистив його, і з часом водойму почало замулювати. Більшу частину плеса вкрили зарослі очерету, а ставок значно змілів. Ремонту потребувала і гребля. Не так давно цю стару греблю вже проривало і вода хлинула в нижню частину села.
Ремонту потребувала і дорога, розбита важкими лісовозами. Дістатись автівкою до ставка не завжди вдавалося навіть у суху погоду.
Процеси децентралізації та територіальний поділ на громади дещо відсунув на другий план збереження природніх пам’яток. Тому, з кожним роком «Тростянецькі джерела» все більше занепадали і за кілька років мальовничий ставок міг взагалі зникнути, залишивши після себе поросше очеретом болото…
Місцевій владі було важко самостійно впоратись з цією проблемою в першу чергу через фінансове навантаження, а сподіватись на кошти «зверху» було не зовсім доцільно. Тому, голова Саранчуківської ОТГ (до якої входить Тростянець) Володимир Петровський вирішив звернутись в 2018 році за допомогою до підприємства ТОВ «Тростянець Трейдбуд Інжиніринг», інвестором якого є виходець з Тростянця – меценат, патріот Стрияк Михайло Миколайович.
Керівництво підприємства з розумінням поставилось до проблеми і приняли рішення піти на зустріч громаді. Вже цього року розпочались роботи і за короткий час став розчистили, поглибили, змонтували та укріпили нову дамбу, з одного боку ставу запланували облаштувати невеликий піщаний пляж. Не забули і про зруйновану дорогу.
І ось коли робота закипіла, на арену виходить дивакуватий безробітний еколог Шеметовський Володимир Андрійович, якого серце розболілось і спати він не міг через нелюдське хвилювання за збереження заповідника. Після безсонних ночей вирішив чоловік пригадати колишні навички вставляння палок в колеса і «накатав тєлєгу» в обласну екологію.
Тобто, колишньому спеціалісту з екології якось «до лямпочки» що було б через кілька років на місці ставка і що прорвало б стару греблю. Точно так само цьому борцю за природу наплювати на купи сміття в цьому ж таки заповіднику, наплювати на те, що безжалісно вирубують тростянецькі ліси, а місцеві жителі самотужки перекривають дороги лісовозам…
Тільки не наплювати пану Шеметовському, коли побачив, що роботи розпочались зі збереження природніх пам’яток. Тут в чоловіка спрацював в голові калькулятор і добре порахував, що кошти на роботи немалі. А тому, вочевидь, пригадавши традиційні колишні схеми вирішив і собі «збити бабла».
Тут не зовсім гарно все получалось, оскільки Володимир Шеметовський вже не був головним спеціалістом з екології… Тому і визріла ідея «накапати» в область. А за таку псячу вірність може і перепаде щось місцевому безробітному борцю за природу.
Але план поправити матеріальне становище провалився… Інспекція з області не виявила порушень.
Ось так і завершилась ця недолуга історія з безробітним екологом і пошуком меду в неприродніх місцях. Можливо і не варто було приділяти стільки уваги цьому інциденту, але вже дуже показовим є цей приклад в тому сенсі, що не так легко позбутися пережитків совкової системи і особливо тих її «членів», які просто не можуть вже перебудуватись і спрямувати зусилля на покращення життя та збереження природніх пам’яток бодай в себе під носом.
Або просто не вставляти палки в колеса тим, хто намагається щось зробити…
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
