Конституційний Суд України в п'ятницю, 14 червня, визнав невідповідними Конституції деякі положення закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" (НКРЕКУ), то є Закону, який регулює порядок формування та діяльності головного органу в країні, що відповідає за тарифи на електроенергію, газ, тепло, воду і побутові відходи. Тепер команді Зеленського-Коломойського для отримання контролю над регулятором тарифів потрібно спочатку переписати закон. Про обставин, що склалися розповідає Олександр Суков.
Трішки історії
Вперше комісія з тарифів, як незалежний регулятор, була створена ще в грудні 1994 р за указом Президента Леоніда Кучми, і її повноваження поширювалися тільки на регулювання сфери електроенергетики, але в 1997 році її повноваження були поширені і на нафтогазовий сектор. У 2000 р НКРЕ була органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові, а в 2001 р підзвітність НКРЕ перейшла Верховній Раді.
У серпні 2014 року президент Петро Порошенко своїм указом створив НКРЕ заново, розширивши її повноваження і на встановлення тарифів на комунальні послуги. Він же призначив і членів НКРЕКУ, зокрема, тимчасово виконуючого обов'язковості голови регулятора Дмитра Вовка, який до цього працював в корпорації Roshen.
Через два роки, у вересні 2016 року Верховна Рада врегулювала статус КНРЕКУ, прийнявши спеціальний закон про це регуляторі. Згідно з цим законом, членами НКРЕКУ (тобто головними особами в органі, що приймають рішення) є сім чоловік, які вибираються конкурсною комісією. Конкурсна комісія з 5 осіб формується за принципом: 2 людини - від Президента, 2 - від Верховної Ради, 1 людина - від Кабінету міністрів. Обраних конкурсною комісією кандидатів у члени Регулятора призначає на їх посади та звільняє Президент, що укупі з участю у формуванні конкурсної комісії дає гаранту конституції дуже великий вплив на кадровий склад НКРЕКУ. Наприклад, Дмитро Вовк, якого Порошенко призначив тимчасовим головою НКРЕКУ ще в 2014 році, потім пройшов конкурс, став членом НКРЕКУ і знову став на чолі регулятора. Він займав цю посаду до самого кінця каденції - до травня 2018 р і не втратив свого крісла навіть незважаючи на шквал критики і звинувачень в корупції його особисто і Президента Порошенко за введення формули "Роттердам +".
Такий вплив президента Порошенко на НКРЕКУ, а значить - і на тарифи в країні, дуже не сподобалося його політичним противникам, і на початку 2017 р 46 депутатів Верховної Ради звернулися в КСУ з проханням визнати неконституційними окремі положення цього закону, які стосувалися повноважень Президента в її формуванні.
КСУ відкрив провадження у цій справі в березні того ж 2017 р проте, як пише "Дзеркало тижня", під головуванням Станіслава Шевчука суд затягував розгляд цієї справи протягом двох років.
Що не так
КСУ в своєму рішенні вказав, що, видавши Указ про створення НКРЕКУ, Президент перевищив свої конституційні повноваження, оскільки, згідно з Основним законом, він не має повноважень створювати подібні органи. Крім того, Конституція не передбачає повноважень Президента і Верховної Ради формувати конкурсну комісію для відбору кандидатів в члени НКРЕКУ, а у Президента немає права призначати і звільняти членів НКРЕКУ.
КСУ також вважає, що створення НКРЕКУ, як постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за своїми функціями, сфері діяльності і повноважень має ознаки центрального органу виконавчої влади, але при цьому не підпорядковується Кабінету Міністрів і не входить в систему органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією. Іншими словами, діяльність НКРЕКУ повинна спрямовуватися рукою прем'єр-міністра, а не Президента або парламенту.
повна несподіванка
Рішення КСУ застало діючу адміністрацію президента Володимира Зеленського зненацька. Коментуючи на брифінгу в п'ятницю цей документ, головний енергетик його команди Андрій Герус (який свого часу був членом НКРЕКУ і згодом критикував узаконену комісією формулу "Роттердам +"), виглядав трохи розгубленим - він ще не встиг як слід вивчити рішення КСУ, не до кінця розумів його наслідки для НКРЕКУ, і назвав ситуацію "неприємною".
Відповідаючи на питання про те, як бути з рішеннями НКРЕКУ, які були прийняті Регулятором в тепер уже не зовсім конституційний статус, Андрій Герус послався на юристів, які "говорять, що ті рішення, швидше за все, залишаються в силі".
Єдине, що він зміг чітко спрогнозувати - що положення закону, які КСУ визнав неконституційним, скасовуються не прямо зараз, а тільки з 1 січня 2020 р і що на врегулювання що виникли раптом лакун в законодавстві ще є час до кінця року.
Рішення КСУ створило масу питань, на які поки немає ні у кого відповідей. Зокрема, спроби "ДС" звернутися до юристів за коментарями не увінчалися успіхом - ніхто не ризикнув спрогнозувати, що буде далі з Регулятором і прийнятими ним рішеннями.
І у Андрія Геруса також не було під рукою навіть чорнових начерків того, як команда Зеленського бачить можливе вирішення проблеми. Тим часом, проблема для нового президента може бути досить значною, адже формувати керівний склад НКРЕКУ руками Президента і Верховної Ради тепер не можна, а єдиний орган, який (на думку КСУ) може служити спрямовуючою силою для діяльності НКРЕКУ - Кабінет Міністрів, але при нинішньому законі про НКРЕКУ його повноважень недостатньо, щоб керувати цим органів поодинці.
Для Ігоря Коломойського, який має значний інтерес в сфері енергетики, це рішення напевно було неприємним. Йому набагато легше було б вести справи, просто впливаючи на склад НКРЕКУ через президента Володимира Зеленського.
Тепер же Ігорю Коломойському доведеться, по всій видимості, йти окружним і довшим шляхом: потрібні йому формулювання в законі про НКРЕКУ, який ще належить написати, він зможе отримати, якщо пропрезидентська партія "Слуга народу" отримає карт-бланш у новому парламенті. А також - сформує "свій" Кабінет Міністрів.
