Повідомляє Ровесник 11.08.2018 11:23
Мінфін виніс на публічне обговорення посилення контролю за грошовими переказами українців. Якщо законопроект набере достатню кількість голосів у парламенті, то навіть при пересиланні невеликої суми потрібно буде обов’язково зазначати свої дані.
Кому потрібні дані
У пояснювальній записці законопроекту наголошується, що його основна мета — боротися з відмиванням доходів. Найбільш жорсткі вимоги торкнуться великих сум (30 тис. грн), які українці будуть перераховувати, не відкриваючи рахунки в банку. Такий переказ потрібно буде “підкріпити” номером та серією паспорта, ідентифікаційним кодом і навіть інформацією про місце проживання як платника, так і одержувача коштів. Якщо сума буде менше 30 тис. грн, достатньо мінімальної інформації про людину, яка переказує гроші (ПІБ або назва юридичної особи). Без цих даних банкам, поштовим відділенням, кредитним спілкам, компаніям, що управляють активами, і навіть ломбардам хочуть заборонити переказувати гроші. За порушення їм загрожують штрафи, які Мінфін пропонує збільшити в десять разів! Сьогодні за порушення законів, спрямованих на боротьбу з відмиванням коштів, доведеться заплатити до 3400 грн, а за запропонованими правилами — до 34 тис. грн.
Але нові вимоги не поширюватимуться на податки, штрафи та оплату “комуналки”, незалежно від розміру платежу. Крім того, не треба буде надавати паспортні дані при купівлі товарів і послуг в інтернеті, якщо платіжна система сама дозволяє відстежити, хто зробив покупку. А от верхню планку переказу, який банки обов’язково повинні перевіряти на фінансові ризики, хочуть збільшити вдвічі — зі 150 тис. до 300 тис. грн. Нарешті, повідомляти Держфінмоніторингу про підозрілі операції повинні будуть не тільки банки, нотаріуси та аудитори, а також бухгалтери та податкові консультанти.
Вихід з тіні
Фінансовий аналітик ForexClub Андрій Шевчишин пропозицію міністерства називає правильною.
“Потрібно розуміти, що мова іде лише про кошти, які перераховують без відкриття рахунку. І це природно — держава повинна піклуватися про контроль за рухом таких коштів. Якщо розглядати ініціативу як спосіб детінізації економіки та механізм зниження нелегального виведення коштів, то, на мій погляд, це цілком нормальна практика”, — пояснює він.
У свою чергу юрист Ростислав Кравець вважає, що норма може вдарити по простих українцях та бізнесу: “Така детальна ідентифікація призведе до зростання вартості адміністрування цих послуг в банках. І це все ляже на плечі людей, які переказують гроші. Тобто просто збільшиться комісія банку”.
У політолога Руслана Бортника є сумніви, що цей законопроект підтримає Верховна Рада, і виною тому, за його словами, вибори, що наближаються.
“Таким чином влада хоче контролювати прихід грошей ззовні під час виборчої кампанії. Я думаю, що багато хто з депутатів не будуть зацікавлені у такій нормі і вірогідність того, що парламент підтримає такий проект, досить мала”, — зазначає він.
Податок на посилки
Обговорюючи пропозицію міністерства, українці згадали про обмеження на посилки з-за кордону. Нагадаємо, що в грудні минулого року народні депутати ухвалили закон про безподаткові посилки. За новими правилами, які почнуть працювати вже з 2019-го, замовляючи більше трьох посилок на місяць загальною вартістю 150 євро, потрібно буде заплатити ПДВ(20% вартості), мито (10%) та акциз (тільки для деяких категорій товарів). Податок доведеться заплатити, навіть якщо товар у четвертій посилці буде коштувати всього кілька євро. Поки що українці можуть отримувати необмежену кількість посилок вартістю 150 євро за кожну. Якщо посилка коштує більше — одержувач сплачує ПДВ, мито та акциз, але тільки на ту суму, що перевищує 150 євро. В середньому на одного українця на рік припадає 12-13 закордонних посилок, а середня вартість покупок — 1290 грн.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
