Повідомляє 20 хвилин 29.03.2016 12:39
Нардепи прийняли закон, що направлений на боротьбу з корупційними проявами посадовців. Закон дає можливість штрафувати можновладців, залучати їх до громадських робіт чи навіть позбавляти волі у разі якщо вони подають недостовірні дані в своїх деклараціях.
Згідно прийнятого Закону, що набув чинності 18 березня 2016 року передбачено, що подання посадовцем декларації з недостовірними відомостями у ній чи неподання її взагалі, карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин. Законом також передбачено позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати державні посади на строк до 3 років.
Також цим законодавчим актом чиновників зобов’язують декларувати майно протягом 60 днів після вступу закону в силу. А у випадку подання посадовцем недостовірних даних, він має право впродовж семи днів подати виправлену декларацію в Державну фіскальну службу (далі ДФС); якщо ж його притягнуто до відповідальності за порушення норм закону, він зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
– Прийняття цього закону надає більш вагомі можливості громадськості здійснювати контроль за доходами та витратами чиновників, – розповідає редакції «RIA плюс» професор кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ Оксана Десятнюк.
На думку фахівця, цей закон підвищить рівень відповідальності за несвоєчасне подання посадовцями декларації про доходи або подання ним завідомо недостовірних відомостей. Також така декларація суттєво розширить список майна, що необхідно буде зазначати.
Як вважає фахівець з податків Володимир Угрин, важливою складовою закону є можливість ДФС повної перевірки декларації посадовця з метою з’ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Ключовим моментом є те, що така перевірка може проводитись не лише у період перебування можновладця на посаді, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, але й протягом трьох років після припинення його повноважень.
На думку фахівців кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ, основними недоліками прийнятого закону є те, що відповідальність настає лише у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, що станом на 01.01.2016 становить 344500 грн. Таким чином, якщо різниця є меншою, то покарання ніхто нести не буде.
– Відтак, можна з легкістю приховати реальну вартість того або іншого майна, - каже фахівець Оксана Десятнюк.
На її думку, в цьому законодавчому акті необхідно надати додаткові роз’яснення щодо дій контролюючих органів у випадку, якщо подані посадовцем дані є завищеними, а реальна сума доходу є меншою. Також фахівці впевнені, що в декларації необхідно було б зазначати й інформацію про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50 мінімальних заробітних плат. В такому випадку вартість рухомого майна, що підлягає декларуванню, зросте до 100 мінімальних заробітних плат, що в свою чергу суттєво розширить перелік майна, яке можна не включати до декларації.
– Таким чином, залишено певні лазівки та можливості для маневрів з метою уникнення декларування окремих видів майна, - підсумовує Оксана Десятнюк.
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
