Повідомляє news.finance.ua 31.08.2018 16:57
В Україні скасували скандальну формулу Роттердам +, але радіти не варто. Адже, як зізнаються в НКРЕКП, тарифи на електроенергію для простих громадян все одно зростатимуть через ринкові вимоги.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на засіданні 23 серпня скасувала дію формули Роттердам +, яка використовувалася при розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії. Крім того, в ході засідання регулятор скасував 24 постанови, які регламентують роботу української енергетики. Нові правила запрацюють із запуском нового ринку електроенергії, тобто з липня 2019 року.
Як пояснили в регуляторі, такі дії були зроблені в рамках закону «Про ринок електричної енергії», який проголошує примат «конкурентної моделі ринку», а також вводить принципи т.зв. Третього енергетичного пакету ЄС, який Україна зобов’язалась імплементувати. У цій системі не знайшлося місця для Роттердам +, який, нагадаємо, діяв з 2016 року і прив’язував вартість вугілля для ТЕС до світового ринкового індикатора API2 + (включає котирування на Роттердамській біржі за рік, витрати на транспортування вугілля з Роттердама в Україну і його розвантаження в вітчизняних портах).
Таким чином, з введенням формули ціна вугілля в вартості кВт-год електроенергії зрівнялася з імпортним паритетом. Через це подорожчала електроенергія для промислових споживачів і бізнесу. Так, в поточному році середньорічна оптова ринкова ціна електроенергії утримуватиметься на рівні 1 562 гривні за 1 МВт/год (без ПДВ), проти 1 353 гривні за 1 МВт/год в 2017 році. Такий стан справ провокує в кінцевому підсумку зростання цін на товари і продовольство.
Роттердам + впроваджувався як тимчасовий захід для гарантій роботи теплової генерації в умовах війни і відходу від «ручного режиму» регулювання. Однак в ході свого існування він не створив, як очікувалося, «подушки безпеки» для ТЕС, які почали отримувати надприбутки від спалювання видобутого в Україні вугілля. Нічого не зробила формула і для зміцнення енергетичної безпеки.
В цілому експерти називали Роттердам + схемою на державному рівні, бенефіціаром якої виступала компанія ДТЕК Рината Ахметова, що контролює 80% видобутку вугілля і 70% виробництва електроенергії на ТЕС.
Тепер Роттердам + відходить в історію. Що ж буде тепер з тарифами? Згідно з реформою, НКРЕКП усунеться від процесу – умови диктуватиме ринок. Це означає неминуче зростання тарифів для населення вже з 1 липня 2019 року.
Дворічний поетапний план підвищення тарифів на «світло» (з квітня 2015 року по березень 2017 року), коли електроенергія подорожчала для громадян на 200%, не довело їх до «економічно обґрунтованого рівня». Тепер, через реформи ринку електроенергії, населення позбудеться перехресного субсидування, коли промислові споживачі переплачують за громадян, стримуючи для них зростання тарифів.
«З наступного року дотацій не буде. Населення буде прирівняне до другого класу промислових споживачів. Тому ціни для населення зростуть і за рахунок переходу до ринку, і за рахунок скасування перехресного субсидування», – розповів в ЗМІ експерт Інституту енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
За словами глави НКРЕКП Оксани Кривенко, щоб вирівняти тарифи для населення до «економічно обґрунтованого рівня», їх потрібно підняти ще на 105%.
«На сьогоднішній день тариф на електроенергію для населення становить 0,9 гривні за перші 100 кВт-год і 1,68 гривні за кожний наступний. Після відмови НКРЕКП від формули Роттердам + регулювати вартість електроенергії буде ринок. На сьогоднішній день економічно обґрунтований тариф становить 1,85 грн/кВт-год. Необхідно все ж поступово приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Можливо, субсидій буде достатньо, щоб захистити тих, хто не зможе платити. Головна проблема – якщо зобов’язати постачальників стримувати ціни, потрібно знайти компенсатор цих витрат. Тобто не можна просто сказати: продавайте за ціною нижче собівартості. Потрібно компенсувати цю різницю», – заявила глава регулятора.
Додамо, що на тарифи в майбутньому також вплине впровадження RAB-регулювання для обленерго і абонентська плата за «світло» (окремий платіж за транспортування енергії та утримання мереж).
Микита Бегаль
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
