Повідомляє Бізнес Компаньйон Тернопіль 29.11.2018 19:33
Здавалось би, доволі дивне запитання, оскільки справа мала б бути доволі простою і вирішитись ще два роки тому. Проте, не все так просто в нашому Файному місті... Виявляється, у файному Тернополі є люди, котрі і в гріш не цінять рішення міської ради. А всі правоохоронні органи — такі собі «вільні слухачі», чи безпомічні учасники в процесі встановлення істини, хоча мали б допомогти підприємцю який своїми податками наповнює їхній фонд зарплати… Весь процес «допомоги» зі сторони правоохоронних структур можна прослідкувати на сторінці ініціаторки “Громадського руху протидії рейдерським захопленням та бездіяльності органів державної влади і місцевого самоврядування” в Тернополі Ружени Волянської.
Якщо повернутись до вирішення справи тернопільського підприємця Юрія Кривоуса, то сумнів стосовно того, хто насправді робить погоду в Тернополі є більш, ніж виправданий. Вже більше двох років пан Юрій намагається скористатись правом встановити кіоски для ведення підприємницької діяльності на вулиці 15 Квітня в Тернополі. Таке право йому було надано сервітутом в 2016 році і пролонговане до 2019 року. Але є в Тернополі ще підприємець Борис Рубленик зі всім своїм шлейфом кримінальних справ, який не заважає йому продовжувати диктувати свої умови всім і вся в Тернополі…
Як тільки підприємець Кривоус вирішив встановити на наданій йому ділянці споруди для торгівлі – відразу почались традиційні циркові вистави від Бориса Рубленика. Почалось з того, що на ділянку Кривоуса було припарковано дві автівки. Виклики поліції та слідчих не дали нічого, бо в поліції, напевно губили документи. Адже як ще можна пояснити, що Юрій Кривоус надав поліції 4 копії дозвільних документів, а Борис Рубленик просто влаштовував клоунади перед поліцейськими і слідчими…
Спочатку мотивація Бориса Рубленика була в тому, що надана Юрію Кривоусу ділянка межує з землею, на якій знаходиться «весільна хата» комплексу Диканька. Цей комплекс Борис Рубленик справді купував через Державну виконавчу службу у попереднього власника, але і ця справа, наразі, знаходиться в судах. Як вдалося з’ясувати, ця сама «весільна хата» була самовільно збудована на міській землі і, за рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради, її знесли в 2017 році… Як Бориса Рубленика рятувальники знімали з даху незаконної споруди – це окрема історія.
Про перебіг подій можна писати багато, але звіт про цю тягомотину доволі не цікавий. Тому ми упустимо подробиці відвідин поліції і прокуратури зі всіма незручними моментами, щоб вже дорешту не перетворювати дії правоохоронців в чергове посміховисько.
Навіть не будемо повертатись до епопеї з організованими на замовлення Рубленика «перевірками» і «актами» тернопільського Держгеокадастру, які вдалось відмінити через суд…
На сьогоднішній день маємо тяганину вже за участі «ваших честей» у мантіях. І ця тяганина триває майже 2 роки. На кожному засіданні завжди знаходиться «щось», що не дає суддям можливості вирішити питання в правовому полі. Крім того, Борис Рубленик щоразу змінює свою мотивацію. Якщо раніше це було незадоволення межуванням, то після знесення міською радою самовільної забудови – протест в тому, що саме через ділянку Кривоуса він не може потрапити до «свого» комплексу «Диканька».
Дивна річ, оскільки до комплексу веде заасфальтована дорога. Але так вже приглянулась Борису Рубленику ділянка пана Кривоуса, що за «бойовими діями» він не встигає припильнувати цей свій сумнівно придбаний комплекс. Напевно, саме тому минулого року масивні колоди «Диканьки» впали і розтрощили випадкову автівку з жінкою і дитиною.
Але це все дрібниці, порівняно з «рівними» можливостями підприємців в Тернополі, а особливо з вирішенням питань тих, хто ще має надію на правосуддя і вірить у кращі часи.
Тобто, ситуація з пересічними традиційна: то вода закипіла — заварки нема, то вже все стоїть, а Тамарка не прийшла… Судді переносять слухання, а потім йдуть у відставку, переносять і йдуть у відпустку, переносять бо є додаткові моменти, переносять, бо… заварки нема.
Зі свого боку Борис Рубленик не лише не забирає свої автівки з ділянки Юрія Кривоуса, а ще й домагається в суді визнати договір сервітуту недійсним, і тим самим поставити під сумнів компетентність працівників міської ради та депутатів.
Традиційно, на останньому засіданні суду служитель Феміди Дзюбич “відфутболив” розгляд справи про недійсність сервітуту, і на цей раз вже після нового року. Для чого собі псувати новорічний настрій, якщо підприємець Кривоус і так буде платити гроші до бюджету, щоб не дай Бог судді не залишились без зарплати. А те, що користуватись ділянкою не зможе - це вже питання десяте.
Але є ще одне чергове засідання під головуванням судді Віктора Братасюка, яке заплановане на 30 листопада 2018 року, і яке або продовжить волокиту, або поставить крапку у справі. Цього разу спробують розібратись, чи забере Рубленик свій транспорт з ділянки, чи і далі плюне на всіх, а вся правоохоронна братія тихенько втреться і розведе руками.
Можливо, що вже хоч цей суддя з, наразі, непоганою репутацією поставить крапку у цій безглуздій тяганині, і таки дозволить підприємцю Юрію Кривоусу не тільки справно платити внески у фонд зарплати бюджетним працівникам, а ще й заробити ці гроші на своїй ділянці…
Ну і замість висновку можемо лише констатувати, що лише завдяки ініціативі Громадського руху Ружени Волянської справа пересічного підприємця Кривоуса має всі шанси бути доведеною до логічного завершення з дотриманням українських законів і без традиційних «нюансів».
Як там казав дід Панас?
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
