Повідомляє Бізнес Компаньйон Тернопіль 30.07.2017 20:23
Як відомо, час не стоїть на місці і все в цьому світі змінюється. Але є деякі речі, які часу непідвладні – це наші мрії, сподівання і потаємні бажання. Саме так сталося з заповітною мрією нині опального депутата міської ради Івана Сороколіта. Праві були ті, хто казав про великі амбіції і непереборне бажання цього чоловіка потрапити в мерське крісло. Закрутилася таки машина передвиборчих технологій і почали професійні, чесні, непродажні і справжні ліпити світлий образ героя-мученика та палкого вболівальника за рідне місто і його мешканців.
Тому і маємо вже перші шедеври акул пера, в яких підтвердилось припущення про бажання Івана Сороколіта зайняти крісло міського голови і тоді вселенська радість і достаток накриють файне місто:
«Ціною втрати іміджу, Сергій Надал та партія “Свобода”, на фоні беззаконня щодо перешкоджання депутатам Івану Сороколіту, Роману Навроцькому та Ігору Туському потрапити на робоче місце в раду, зуміла ухвалити необхідні “пронадалівській” коаліції рішення».
Стосовно втрати іміджу питання досить спірне. Насправді, депутати таки почали працювати, оскільки місто вимагало вирішення нагальних питань, яких назбиралось більше 300, поки циркачі влаштовували свої вистави з трьома обранцями громади. Також доволі сумнівним є твердження стосовно «пронадалівських» рішень. Тут би якоїсь конкретики добавити і навести приклад хоч одного такого рішення, але ми не маємо права вчити незаангажованих і справжніх, тому хай читачі самі роблять висновок.
«Ще звечора 27 липня тернопільські активісти заблокували центральний вхід до міської ради, щоб перед початком сесії допомогти депутатам пройти у зал, а також вимагати від мера зупинити впровадження котелень на торфі».
А ось тут є 2 питання до тих самих активістів. По-перше, де були ці активісти, коли сесія міської ради приймала зміни до Генплану? Чому тоді вони не допомогли цим трьом праведникам і борцям з «дерибаном» прийти на сесію і проголосувати проти? Може варто було тоді посидіти на сходах помешкань Сороколіта, Навроцького і Турського і дружньою колоною таки привести їх, щоб вони депутатською кнопкою підтвердили всі свої громогласні заяви. Наразі питання залишаємо відкритим…
По-друге, зблудили активісти і з котельнями на торфі. Чи то їх не було на попередній сесії, чи то головне проти чогось протестувати, але депутати після довгих дебатів та обговорень виступів представників громади вже зупинили будівництво і переобладнання цих котелень доки не буде результатів та висновків фахівців. Наразі, всі роботи з котельнями зупинені. Крім того, міський голова на початку сесії пояснив цю ситуацію присутнім і запропонував замість того, щоб дерти горлянки, запропонувати свою альтернативу, оскільки далі використовувати газ просто нереально.
«Тож для того, аби у Сергія Надала втрималась “своя кишенькова” більшість він, вже котрий місяць, вперто, не дає зайти у раду, для виконання своїх повноважень, трьох депутатів, котрі відмовились виконувати його волю.
Саме та трійця голосів і є “золотою акцією” у прийнятті рішень щодо тернопільського “дерибану”.
Вся “гра” з недопуском трійці “бунтарів” розпочиналась лише задля цього».
В даному випадку щось складно з математикою, «золотою акцією» і більшістю. Також хотілось би, щоб конкретніше описали те, як міський голова особисто «не дає зайти у раду». Доволі сумнівним є також і те, що ця трійця може зробити погоду. Чому? Та тому, що коли депутати на сесії голосували за зміни до Генплану, Сороколіт, Турський і Навроцький не прийшли, а рішення таки приймались. Та й на двох останніх сесіях депутати розглянули багато питань без цієї «золотої акції».
«Що особливо впадає в око, так це той факт, що ті політичні сили, котрі спочатку підтримували трійцю екс-“свободівців”, а дії Надала справді заслуговували на таку реакцію, в останні дні почали вести себе дивно. А могли б просто відмовитись від голосувань, адже свавілля мера зашкалює за всіма показниками.
Втім, вони увійшли в залу й голосували за прийняття тих чи інших рішень. Мабуть і в цьому випадку відомому “перемовнику” Сергію Віталійовичу вдалось “склонити” на свій бік, так званих, опозиціонерів».
Ось вам і наїзд на вчорашніх соратників і модний крик «Зрада!». Які можуть бути друзі і соратники, коли мова йде про заповітну мрію великого політика? І дивина не в тому, як повели себе депутати інших фракції, а в тому, що прибічники цієї трійці закликають депутатів плюнути на свої обов’язки обранців від громади і саботувати вирішення нагальних питань своїх виборців! Як же ще можна розцінювати фразу «могли б відмовитись від голосувань»?
І знову ж хотілось би трішки конкретики замість популізму стосовно «свавілля мера».
А те, що відомому «перемовнику» Сергію Віталійовичу таки вдалося достукатись до депутатського корпусу і переконати обранців від громади зайнятись питаннями своїх виборців, то це дуже добре. Напевно, це і є одна з чеснот справжнього політика і господарника, щоб поставити інтереси громади вище політичних інтересів, адже міська рада – це господарка міста, а не поле бою для політиканів. Партій багато, а Тернопіль — один, і потрібно чітко розділяти політичний популізм від господарських дій. Зрештою, депутати і без «вмовлянь» міського голови могли подивитись на ситуацію з точки зору здорового глузду і піти робити свою роботу, а не продовжувати політичні ігрища.
«Сергій Надал власноруч “підняв” проти себе конкурента! Своєю війною з Іваном Сороколітом він створив дуже потужного, а головне, прогромадського конкурента».
«…підняли політика, котрий заслуговує на підтримку тернопільської громади, адже не погодився прислуговувати вам».
Особливо вартий уваги цей завершальний акорд. Ось вони перші кроки революціонера до давньої заповітної мрії!
Наразі варто зауважити, що нічим особливо Іван Сороколіт, як і два його товариші по нещастю, не відзначились в нелегкій боротьбі зі «свавіллям» і за прекрасне майбутнє Тернополя. Правда, є багато «золотих верб», які проросли за роки перебування «конкурента» в депутатському кріслі, про що не раз писали в тернопільських ЗМІ: сумнівні прибутки і видатки КП «Тернопіль-Інтеравіа» з душком криміналу, торговий центр на окрузі під вікнами житлового будинку та інші епізоди.
Мусимо віддати належне в тому, що справді міський голова навіть обіцяв Івану Сороколіту нових клієнтів для його комунального підприємства, але після детальнішого аналізу діяльності цієї «кантори», позиція міського голови змінилась, причому справедливо. Може це призначення Сороколіта директором КП, яке він перетворив в кишенькову фірмочку, мається на увазі, коли кажуть, що «власноруч підняв конкурента»?
Та саме головне — це те, що всі потуги зліпити з Івана Сороколіта «потужного конкурента» завершуються пшиком, коли ще раз повернутись до епізоду, коли ярий противник змін до Генплану і захисник парків та зелених насаджень просто не прийшов до сесійної зали і не проголосував «ПРОТИ». Але якщо припустити, що під захистом зелених насаджень маються на увазі його «золоті верби», то тоді все стає логічним і зрозумілим…
Так що передчасно ще говорити про «конкурента» і «потужного політика», бо тут, як то кажуть в Одесі, ще треба два рази подивитися. Люди в Тернополі не дурні і добре знають, де факти, а де маячня сивої кобили в місячну ніч...
Олег Жак
Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.
