Тернополянка в Австралії: «Життя, може, й не мед, але скаржитися нема на що»

Повідомляє Нова Тернопільська газета 04.04.2017 10:53


Фото Нова Тернопільська газета

Діана Гавран із Чорткова подолала 16 тисяч (!) кілометрів, аби зустріти своє кохання. У далекій Австралії вона познайомилася з… Андрієм зі Збаража.

 

Перед тим вони жили у Тернополі за якихось 300 метрів одне від одного і не зустрілися, та долі не обминути. Дивовижно! Це сталося на Зеленому континенті, де подружжя мешкає вже одинадцять років. Діані нині — 33, Андрієві — 45, їхньому синочку Давидку — 3. Наша землячка охоче розповіла про себе і про життя у місті Сідней, яке стало для неї та її сім’ї другим домом.

 

— Діано, чому ти поїхала до Австралії, а не, скажімо, в Європу чи США?

 

— На той час там мешкали мої тітка і двоє дядьків, які виїхали у 90-их роках, там навчався мій брат. Щодо моєї мандрівки на далекий континент, то це була ініціатива моїх батьків — переконували мене, що це шанс вивчити англійську мову. Перед тим я закінчила Тернопільський державний медичний університет. Нині в Австралії мешкають більше десяти моїх родичів.

 

— Як ви познайомилися з майбутнім чоловіком?

 

 

— Брат святкував день народження у ресторані. “Вітаю!” — підійшов до нашої компанії офіціант-українець. На тій вечірці ми й познайомилися, нині він — мій чоловік Андрій (усміхається, — авт.) “Приїхала нова українка. Приглянься!” — хтось моргнув офіціантові. Андрій попросив номер телефону і вже о 7-ій ранку зателефонував й запропонував поїхати на пляж. Через два тижні ми почали жити разом, а через два місяці заручилися, щоправда, весілля справили аж через чотири роки. Андрій поїхав до Австралії у 2001-ому році.

 

— Ким ти та твій чоловік працюєте у Сіднеї?

 

— Я наразі у декретній відпустці, а раніше працювала асистентом фармацевта.

 

Андрій в Україні був перукарем, в Австралії теж здобув фах перукаря, але підстригає тільки мене, сина і друзів. Оскільки у будівельній сфері там вищі заробітки, то наразі займається фарбуванням будинків.

 

— Австралійські міста вважаються найкращими для життя у світі. Там справді так комфортно жити?

 

— Життя, може, й не мед, але скаржитися нема на що. Поки я доглядаю за Давидком, працює тільки чоловік і нам вистачає його зарплати. Звісно, він працює і по суботах, іноді — по неділях. Ми не розкошуємо, але й не бідуємо. Нам вистачає на все: заплатити за житло, нормально харчуватися, купити щось для дому. До народження сина ми щороку їздили на відпочинок. Понад 90% австралійців живуть у кредит. Ми — іншого менталітету, боїмося залежати від банку, тому відкладаємо гроші. Власного житла поки що не маємо, мешкаємо в орендованому. За трикімнатну квартиру трохи далі від центру Сіднея платимо у тиждень 470 австралійських доларів (австралійська валюта дещо дешевша від американської). І це ще недорого! Моя двоюрідна сестра, яка живе за сім хвилин автівкою від нас, платить у тиждень 530 доларів. Вартість квартири, у якій ми мешкаємо, — від 880 тис. доларів до 1,3 мільйона. Три роки тому вона коштувала 350-400 тис. доларів. За останні роки в Австралії суттєво подорожчала нерухомість — дається взнаки світова економічна криза.

 

— Під які відсотки банки надають кредити?

 

— Не дуже цікавилася останнім часом, бачила рекламу — під 4-5% річних.

 

— Які зарплати в австралійців? Які там ціни?

 

— Середня зарплата — 2000 доларів у тиждень. Усе залежить від престижності й затребуваності професії. Наприклад, слюсар може заробити майже 50 доларів за годину, так само отримують лікарі. Щодо цін на продукти харчування, то вони кардинально різні, залежно від того, органічні чи неорганічні. Ми купуємо якісну їжу, витрачаємо приблизно 300 доларів у тиждень. Хлібина там коштує 3-8 доларів, два літра молока — 3 долари, 10-12 шт. яєць — 3-10 доларів, кілограм картоплі — 3-4 долари, помідорів — 3-9 доларів, огірків — 5 доларів, за курку треба заплатити 12-15 доларів.

 

— Чула, що на Зеленому континенті споживають м’ясо кенгуру. Яке воно на смак?

 

— Кількість кенгуру в Австралії втричі перевищує кількість людей! А тому м’ясо кенгуру можна купити в будь-якому супермаркеті. Мені воно дуже смакує, а от чоловікові — ні. На смак м’ясо кенгуру дуже солодке, на вигляд — яскраво-червоне. За два стейки треба заплатити від 10 до 15 доларів. Проте найпопулярніша в Австралії баранина, далі — телятина,  курятина, свинина. Продають також м’ясо крокодила, щоправда, не в нашому штаті, а в Квінсленді. З вигляду воно, як куряча грудинка, а за структурою — як риба.

 

— Чим найбільше вразила Австралія?

 

— Тут усе інакше, починаючи від рослинного і тваринного світу і до життя людей. В Австралії водиться усе найотруйніше і найкусючіше — змії, павуки, акули, крокодили… Навіть біля будинку можна зустріти найнебезпечнішого у світі сіднейського воронкового павука. Ми з чоловіком захоплюємося сноркелінгом — плаванням із масками та ластами, тож одного ранку плавали в океані біля пляжу Gordon Bay.

 

Там живе риба blue cod, на березі навіть є спеціальна табличка. Отож, пливу і бачу десь за три метри рибу, подумала, що це blue cod. Коли ж придивилася, з вереском рвонула до берега — то була акула! Після того тривалий час ходила лише на пляжі з сітками. У випадку укусів павуків чи змій медики оперативно вводять людині протиотруту й таким чином рятують потерпілих, хоча не обходиться й без летальних випадків.

 

— Який там клімат?

— Через глобальне потепління пережити літо без кондиціонера нереально. Якщо раніше найбільше “била” по гаманцю зима, бо централізованого опалення
в будинках нема, а зими стають дедалі суворіші, доводиться вмикати обігрівачі, то тепер влітку колосальні витрати на охолодження житла. Цього літа у Сіднеї було навіть +45, а на Заході Австралії, де живе моя тітка, +50!

 

 — Така спека пов’язана з озоновою дірою над Антарктидою?

 

— Справді, саме через так звану озонову діру посилилася спека на Півдні Австралії. З цим пов’язаний високий відсоток хворих на рак шкіри. Нереально витримати на сонці більше п’яти хвилин без захисного крему (50+), бо можна отримати опіки мало не другого ступеня. Спекотна погода там триває дев’ять місяців, тепер почалася осінь. В Австралії, на жаль, дуже короткий світловий день: влітку темніє о 21-ій год., в решту місяців — о 19-ій год.

— Розкажіть про австралійців. Чим вони відрізняються від інших націй?

— Австралія була колонією Англії. Аборигенів залишилося небагато, вони досі живуть у злиднях, хоча держава надає усім без винятку непрацюючим непогану грошову допомогу, соціальне житло. Першими із Англії на материк свого часу заселили ув’язнених через переповненість тюрем. Основна частина сучасного населення Австралії — емігранти з різних країн. Люди там дуже привітні, виховані, доброзичливі. Маленький приклад: завжди одні одних пропускають у черзі в магазині. “Не думаю, що моя черга, підходьте, будь ласка, першими!” — кажуть, навіть якщо знають, що прийшли до крамниці скоріше.

— Скільки українців проживає в Австралії?

— Українська діаспора велика — близько 35 тисяч осіб, проте українців, які знаються і спілкуються між собою, не так багато. Найбільше наших — у Сіднеї, де українці поділені на україномовних (у західній частині та центрі міста) і російськомовних (у північній частині), а також на греко-католиків і православних. На Зеленому континенті комфортне й стабільне життя, та, попри все, я, безперечно, хотіла б повернутися у рідну країну, проте наразі вижити в Україні непросто. Українська влада, на жаль, ніколи не думала і не думає про простих людей, тому українці розкидані й розпорошені по усьому білому світу…

Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Loading...