Ольга Шахін: «Владу потрібно змусити знизити штрафи для малого і середнього бізнесу»

Повідомляє Бізнес Компаньйон Тернопіль 19.02.2017 19:23


Фото з мережі Інтернет

Наприкінці минулого року були прийняті зміни в закони, які збільшили розмір мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень і підвищили штрафи для роботодавців до астрономічного рівня. На сьогоднішній день склалась така ситуація, що за недопуск державного інспектора до перевірки роботодавцям загрожує штраф в 100 мінімальних зарплат або 320 тисяч гривень, а за неоформленого працівника – 30 мінімальних зарплат або 96 тисяч гривень.

 

Як наслідок — в Україні закрились багато підприємців, які просто не можуть забезпечити такий рівень заробітної плати через невелику рентабельність. Про нові правила та реакцію представників бізнесу сьогодні говоримо з Головою ТОГО "Підприємці Галичини", членом Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця" Ольгою Шахін.

 

— Вже більше місяця малий і середній бізнес живе в умовах, створених нововведеннями до законів. Які перші висновки можна зробити вже на сьогоднішній день?

— Найперше, що ми отримали — це масове закриття як «сплячих» підприємців, так і працюючих. Практика показала, що штраф у розмірі 320 тисяч, чи 96 тисяч також, не стримує порушення, а змушує тікати з бізнесу та з країни. Зупинити цей процес можна лише зниженням та впорядкуванням штрафів. Впливати на цей процес потрібно спільними діями роботодавців та працівників, оскільки і одні, і другі опинились в одному човні.

 

— Що мається на увазі під впорядкуванням штрафів?

— Наведемо простий приклад. Нові розміри штрафів, які застосовуються до юридичних осіб  та приватних підприємців за порушення законодавства про працю, прив’язані до мінімальної  заробітної плати, яка на сьогоднішній день складає 3 200 гривень. А от розміри штрафів, передбачені так званою антикорупційною главою №13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для корупціонерів прив’язали до мінімального неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 17 гривень. А тепер давайте порахуємо: найбільший штраф для корупціонера, чи у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації (стаття 172-6), складе 42 500 гривень. В цей же час, бізнес, який фактично «годує» державу, штрафуватимуть на 320 000 гривень.

 

— Але ж ми часто бачимо рейтинги, які говорять про покращення ситуації з веденням бізнесу, про кроки влади щодо дерегуляції бізнесу…

— Можна робити математичні підрахунки і різні рейтинги, а можна побачити поряд людей, підприємців, які закривають свою діяльність. Я думаю, що це паралельні реальності: одна реальність, коли влада звітує і говорить, що щось зробила, але насправді бізнес того не відчув, а інша реальність – це коли бізнес насправді змушений платити тоді, коли в нього немає коштів.

 

Наприклад, з 1 січня підприємець навіть на загальній системі оподаткування, за відсутності жодного доходу, зобов’язаний платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) 704 гривні. Це ті гроші, яких немає, які треба заробити. Але держава вимагає, і владу не хвилює, є доходи чи немає.

 

— Складається враження, що держава спеціально намагається знищити підприємців. Чому так відбувається?

— Біда в тому, що сама система в державі практично не змінилась. Як тоді, так і зараз, чиновники бояться активних, незалежних людей. Їм набагато спокійніше, коли громадяни стоять з протягнутою рукою за соціальною допомогою або субсидією на оплату житлово-комунальних послуг. Тому навмисно створюють такі правила гри, при яких ліквідовується будь-яка незалежність бізнесу від влади. Це недопустимо.

 

— Який вихід з ситуації?

— На сьогоднішній день потрібно негайно внести ряд змін до законів. Такі зміни описані законопроектом №5177, який внесла на розгляд апарату ВРУ народний депутат України, голова ВО малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан. Після розгляду у Верховній раді цей проект закону передадуть до профільного комітету. Ось кілька основних положень цього законопректу:

 

  1. Вилучення з Кодексу законів про працю неймовірних штрафів для підприємців в 320 тис. грн.;
  2. Приведення штрафів за порушення законодавства про працю у відповідність з іншими адміністративними правопорушеннями, зокрема, за самовільне користування надрами, незаконну вирубку лісів та ін.;
  3. Скасування обов’язкової сплати мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи;
  4. Скасування відповідальності за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;
  5. Скасування штрафів за недопуск до незаконної перевірки.

 

— Ви говорили про те, що потрібна консолідація сил та спільні дії. Яким чином пропонується донести думку підприємців до влади та допомогти підтримати законопрект?

— Підприємці гуртуються для вирішення своїх проблем в громадські організації та об’єднання. Саме через звернення таких спілок ми пробуємо донести свою позицію до влади. ТОГО «Підприємці Галичини» та інші громадські організації звертаються  до спікера парламенту Андрія Парубія, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, голів парламентських фракцій та груп, депутатів-мажоритарників, місцевих рад.

 

ВО малого та середнього бізнесу «Фортеця» та ТОГО «Підприємці Галичини» лише практичними діями будуть відстоювати права підприємців. Ми повинні заставити владу прислухатись до нас, якщо ж не почують — то будемо виходити на мітинги та акції протесту. На жаль, інших методів не існує. Коли чиновники діють в розріз з інтересами людей, їм потрібно нагадувати, що вони живуть на кошти платників податків. Тому мають виконувати їх замовлення, а не облаштовувати власне життя коштом тих, хто насправді утримує країну.

 

Дякую за розмову. Будемо сподіватись на краще і влада почує приватний бізнес.

 Розмовляв Олег Жак

Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Loading...